Які судові рішення можуть бути роз’яснені судом, уточнила ОП ККС

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового розгляду, не є в цьому провадженні тим процесуальним рішенням, яке становило предмет розгляду суду.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного кримінального суду, залишаючи без змін ухвалу апеляційної інстанції у справі №766/2466/24, інформує «Закон і Бізнес».

Колегія ККС передала на розгляд ОП цю справу для уточнення висновку, викладеного у постанові ОП ККС від 18.11.2019 у справі № 367/3068/17 щодо того, які судові рішення необхідно вважати результатом судового провадження, якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду.

ОП ККС уточнила, що роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду. Заяви про роз’яснення таких рішень суд повинен розглянути в окремому судовому засіданні після повідомлення особи, яка звернулася з такою заявою, й учасників судового провадження та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз’яснення або відмову в роз’ясненні.

Якщо ж заявник просить роз’яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні без призначення судового засідання.

Питання про те, чи є судове рішення таким, що прийняте за результатами судового провадження, тобто чи становило воно предмет розгляду, суд вирішує з урахуванням підстав відкриття та здійснення конкретного провадження.

Зокрема, якщо заявник просив роз’яснити судове рішення, яке не є самостійним предметом роз’яснення за процедурою, визначеною ст.380 КПК, оскільки воно не є результатом судового розгляду, то суд апеляційної інстанції вправі відмовити у відкритті провадження або закрити провадження в разі, якщо воно було відкрите за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду за підсумком розгляду такої заяви.

Оцінюючи касаційні вимоги у справі, що переглядалася, ОП ККС указала, що в цьому провадженні заявник просив роз’яснити ухвалу щодо тримання особи під вартою, яка була постановлена судом під час розгляду провадження по суті. Тобто предметом розгляду суду було питання про винуватість або невинуватість особи з врахуванням супутніх питань (як-от строки давності, строки досудового розслідування тощо) і результатом такого розгляду є постановлення судом вироку або ухвали, якою завершується розгляд провадження в суді першої інстанції.

Тому ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового розгляду, не є в цьому провадженні тим процесуальним рішенням, яке становило предмет розгляду суду й постановлене за результатами такого розгляду.

Закон і Бізнес