Чи може держава переслідувати померлу особу, яку місцевий суд визнав невинуватою, скаже ВП ВС

Ревізування апеляційним судом рішення про невинуватість померлої особи неминуче призведе до порушення додаткових процесуальних гарантій для обвинувачених, погіршення становища яких домагається протилежна сторона.

Такої думки дотримується колегія суддів Касаційного кримінального суду, передаючи справу №676/3341/20 на розгляд Великої палати ВС, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі чергову по станції Нігин у Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області визнано невинуватою і виправдано за ч.2 ст.276 КК у зв’язку із недоведеністю її вини у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування вона обвинувачувалася в тому, що внаслідок недбалості допустила зіткнення пасажирського потягу №139 з маневровим складом, що сталося о 5:56 27.05.2017 на роз’їзді станційної колії №2 та головної колії №1 (на фото), в результаті якого 15 осіб отримали тілесні ушкодження, а також було завдано матеріальних збитків на суму понад 937 тис. грн.

Не погоджуючись із виправдувальним вироком, прокурор подав апеляційну скаргу, яка була задоволена: особу визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 276 КК та призначено їй покарання у виді 5 років позбавлення волі. Водночас, встановивши, що на момент апеляційного розгляду особа померла, суд закрив провадження стосовно обвинуваченої у зв’язку з її смертю.

Колегія ККС зауважила, що у питанні застосування норм процесуального права у випадку смерті особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, було предметом вирішення об’єднаної палати ККС, яка сформувала два висновки.

Так, у постанові від 16.01.2019 у справі № 761/33482/16-к ОП ККС констатувала, що кримінальне переслідування померлої особи виключно заради формального визнання її винуватою не має практичного сенсу за винятком забезпечення мети її реабілітації.

Натомість у постанові від 4.09.2023 у справі №710/466/16-к, посилаючись на гарантоване у ст.24 КПК право кожного оскаржити рішення, яке стосується його прав, свобод та законних інтересів, відсутність у гл.31 цього кодексу процедури на випадок смерті виправданого обвинуваченого та винятків щодо меж апеляційного перегляду й змісту рішення суду апеляційної інстанції, об’єднана палата зазначила, що цей суд повинен був у загальному порядку розглянути доводи прокурора про незаконність виправдання померлої особи.

Колегія ККС не погоджується з останнім висновком, наголосивши на тому, що у такому разі виникає парадокс: держава відмовляється переслідувати померлу особу, визнану винуватою судом першої інстанції (незалежно від мотивів оскарження обвинувального вироку), однак продовжує переслідувати померлу особу, котру місцевий суд визнав невинуватою.

Тож наявність суперечливих підходів: від закриття кримінального (апеляційного) провадження з/без скасування виправдувального вироку, з чи без його апеляційного перегляду й до залишення такого вироку без змін, свідчить, що сформульований ОП ККС висновок не усунув правову невизначеність і не досяг своєї мети щодо забезпечення стабільності та передбачуваності судової практики.

Тож ВП ВС прийняла кримінальне провадження до розгляду справу №676/3341/20 та призначила слухання на 25 березня 2026 року.

Закон і Бізнес