У разі обвинувачення за ст.191 КК необхідно доводити, що обвинувачений мав повноваження, які давали можливість впливати на осіб, яким майно ввірене чи у віданні яких воно перебуває.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи в силі виправдувальнйи вирок у справі №161/21477/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суд визнав інженера з технічного нагляду невинуватим і виправдав за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК у зв’язку з недоведеністю вчинення ним цих кримінальних правопорушень. Він обвинувачувався в тому, що, достовірно знаючи про фактичне невиконання товариством будівельних робіт, підписав і завірив печаткою завідомо неправдиві офіційні документи — акти приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в на суму майже 932 тис. грн. У такий спосіб інженер, зловживаючи службовим становищем, як пособник сприяв службовим особам товариства у незаконному заволодінні бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
ККС погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що сторона обвинувачення не лише не довела, але й не намагалася довести, що виправданий з огляду на службове становище мав можливість впливати на управління коштами замовника і використав ці можливості для їх обернення на користь службових осіб товариства, які у справі іменуються як «не встановлені досудовим розслідуванням службові особи» указаного товариства та щодо яких також відсутня інформація про їхню можливість впливати на управління коштами замовника.
До того ж, посвідчені документи стосовно обсягу, якості та вартості виконаних робіт були складені за безпосередньою участю представників виконавця і замовника, підписані останніми і не містять жодних зауважень з боку замовника.
Крім цієї справи, до огляду практики ККС за жовтень 2025 року включені низка інших правових позицій. Так, акцентовано, що використання особою під час конфлікту у громадському місці (парку) гранати, яка призначена для ураження живої сили та осколки якої розлітаються на відстань 100 м, за наявності поблизу невизначеної кількості осіб свідчить про умисел на вбивство двох або більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та з хуліганських мотивів (пп.1, 5, 7 ч.2 ст.115 КК).
У сфері кримінального процесуального права вказано, що порушення строку передачі матеріалів досудового розслідування відповідному органу поза межами строку, визначеного ч.7 ст.214 КПК, не тягне автоматичного визнання доказів недопустимими.
Також наголошено, що оголошення розшуку підозрюваного має передумови, дотримання яких є обов’язковим для слідчого чи прокурора, які повинні не лише формально здійснити виклик підозрюваного, але й дотриматися правил, регламентованих ст. 135 КПК, про належність такого виклику. Після надання оцінки усім відомостям щодо місцезнаходження підозрюваного слідчий чи прокурор вправі прийняти рішення про оголошення розшуку підозрюваного.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!