В якому порядку ділиться спадщина — роз’яснює Мін’юст

Регулювання спадкових правовідносин охоплює комплекс норм, які визначають підстави та порядок поділу спадкового майна. Про ключові аспекти правового механізму поділу спадщини розповіли у Мін’юсті.

Відповідно до ст.1278 Цивільного кодексу частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності (п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7).

Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом (ст.1267 ЦК).

Крім того, спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір про поділ спадкового майна, який повинен укладатися до видачі свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємці визначають конкретне майно, яке може відповідати їхнім часткам у спадщині. Після підписання правочину нотаріус видає спадкоємцям свідоцтво про право на спадщину, з урахуванням домовленостей між ними.

Хто має переважне право на виділ спадкового майна в натурі

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім’єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить (ч.1 ст.1279 ЦК).

Згідно зі ст.3 Сімейного кодексу сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Якщо спадкоємці не дійшли згоди, вони можуть вирішити питання у судовому порядку.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку (ч.1 ст.1279 ЦК) суд повинен враховувати використання цього майна одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення цих предметів, інші обставини, які мають істотне значення (постанова Пленуму ВСУ №7).

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення (ч.2 ст.1279 ЦК).

Такий виділ може бути здійснений спадкоємцями за взаємною згодою, шляхом укладення договору або (у разі наявності спору) в судовому порядку. Якщо ж неможливо виділити частку спадкоємця у натурі, то спадкове майно передається одному із спадкоємців, а іншим — відповідна грошова компенсація.

Виходячи з аналізу змісту норм стст.183, 358, 364 ЦК, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то, з урахуванням конкретних обставин, такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась (постанова Верховного Суду від 11.12. 2019 у справі №638/2267/14-ц).

Перерозподіл спадщини

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (чч.2 і 3 ст.1272 ЦК), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке зберіглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і зберіглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію (ст.1280 ЦК).

Слід враховувати, що відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь із спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців (п.8 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).

Закон і Бізнес