Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, яка перебуває за кордоном, суд може відстрочити виконання рішення в частині особистих зустрічей до закінчення воєнного стану, передбачивши спілкування в режимі відеозв'язку
Таку позицію висловив Касаційний цивільний суд, залишаючи без змін попередні рішення у справі №487/2960/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі батько подав позов до матері дитини з вимогою про усунення перешкод у спілкуванні з дочкою та визначення порядку участі в її вихованні. Позивач стверджував, що мати без його відома виїхала з дитиною до Словаччини, перешкоджає спілкуванню через відключення зв'язку і відмовляється повернутися з дитиною до місця постійного проживання.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, а саме визначив спосіб участі батька у вихованні дитини, але відстрочив виконання рішення на час воєнного стану та перебування дитини в Словаччині. Водночас, зобов’язав мати організувати спілкування дитини з батьком у режимі відеозв’язку кожного вівторка, четверга та суботи.
Апеляційний суд змінив це рішення, відстрочивши зустрічі батька з дитиною в Україні до завершення воєнного стану, а матір зобов'язав організувати щоденне спілкування через відеозв'язок.
Своєю чергою, КЦС зазначив, що тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною. Разом із цим апеляційний суд обґрунтовано відстрочив виконання рішення щодо зустрічей батька з дитиною в Україні до завершення воєнного стану, запропонувавши натомість щоденне спілкування через відеозв’язок, що з огляду на обставини, які склалися в країні, відповідає найкращим інтересам дитини.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.
Верховний Суд зауважив, що військова агресія рф проти України, воєнний стан та пов’язані з ним обмеження об’єктивно впливають на обсяг і способи спілкування не лише позивача з дочкою, а й багатьох інших батьків з їхніми дітьми, які також вимушено, внаслідок війни, опинилися за межами України. У цій ситуації обов’язок обох батьків полягає в тому, щоб підтримати дитину, мінімізувати психологічний тиск на неї, пов’язаний із сімейними конфліктами, налагодити комунікацію та співпрацювати в інтересах дитини.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!