В базу ЄДЕБО массово вносять аспірантів, що може свідчити про корупцію

НАЗК завершило планову перевірку діяльності закладів МОН. Під час перевірки ідентифікували корупційні ризики, пов’язані, зокрема, зі створенням керівниками вищих навчальних закладів фіктивних підстав для відстрочки від мобілізації.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.

Так, МОН є розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), до якої вносяться дані про здобувачів освіти, зокрема щодо їх зарахування до закладів освіти. Такі відомості мають бути актуальними, а інформація - вноситись протягом п’яти робочих днів з моменту її отримання.

Перевірка показала, що упродовж лютого – травня 2024 року близько 150 закладів освіти і наукових установ державної та приватної форм власності з порушенням встановленого порядку та без погодження з МОН внесли до ЄДЕБО відомості про понад 5,7 тис. здобувачів третього освітньо–наукового рівня вищої освіти (аспірантура), нібито зарахованих на навчання у період 2021–2023 років.

Така аномальна активність з маніпулюванням ЄДЕБО може пояснюватися тим, що в травні 2024 року Уряд уточнив правила призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період. Постановою КМУ передбачено, що відстрочка від призову надається у разі надання довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Також серед сфер, у яких традиційно присутні корупційні ризики - управління об’єктами державної власності МОН.

Так, заклади системи освіти для реалізації своїх завдань забезпечуються рухомим та нерухомим майном - будівлями, земельними ділянками, обладнанням, транспортними засобами та службовим житлом тощо.

Для збереження зазначених активів та запобігання службовим зловживанням у ч. 4 ст. 80 закону «Про освіту» передбачено обмеження стосовно їх використання та розпорядження.

Втім, внаслідок недостатнього контролю, а також зловживань окремими керівниками закладів, поширеними є випадки його можливого незаконного відчуження та використання не за призначенням.

НАЗК зафіксувало такі основні корупційні практики, пов’язані з управлінням майном закладів освіти:

- можлива незаконна приватизація об’єктів нерухомості закладів освіти;

- передача нерухомого майна в оренду з подальшим їх використанням з метою, не пов’язаною з освітнім процесом;

- передача земельних ділянок закладів освіти в користування суб’єктів господарювання під прикриттям «спільної діяльності»;

- укладення та виконання інвестиційних договорів, на виконання яких здійснюється забудова території навчальних закладів.

Під час перевірки НАЗК також ідентифікувало корупційні ризики управлінні об’єктами державної власності.

Ці факти створюють корупційний ризик задоволення приватного інтересу керівництва підприємства, посадовців МОН та інших осіб щодо отримання неправомірної вигоди за сприяння у відчуженні належних підприємству об’єктів нерухомості на користь зацікавлених осіб.

Закон і Бізнес