Члени ДДП ВРП захистили 3 суддів від безпідставних скарг на них

Із п’яти справ, які розглянула по суті друга дисциплінарна палата ВРП, у трьох випадках відмовлено скаржникам, зокрема двічі — Роману Маселку, в притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності. Ще дві справи — «зависли» без рішень.

Так, члени палати двічі відмовили своєму секретареві, який подав скарги ще у статусі громадського активіста, щодо накладання стягнення на суддів, які не покарали водіїв, стосовно яких були складені протоколи за ч.1 ст.130 КпАП, інформує «Закон і Бізнес».

Так, у судді Новозаводського районного суду м.Чернігова Світлани Ченцової Р.Маселко нарахував 10 таких справ, що були закриті у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень.

А в судді Солом’янського районного суду м.Києва Оксани Криворот він виявив 14 випадків застосування до нетверезих водіїв ст.22 КпАП у період 2018—2020 рр. — на його думку, немотивовано. Утім, ці судові рішення були ухвалені ще до внесення змін до примітки ст.22 КпАП.

Тож попри пропозиції доповідача Олени Ковбій застосувати до суддів стягнення у виді попередження, в обох випадках більшість членів ДДП ВРП вирішила, що скаржникові слід відмовити у притягненні суддів до дисциплінарної відповідальності, а провадження — закрити. Сам Р.Маселко у розгляді цієї справи участі не брав, що, по суті, й обумовило такий результат голосування.

Щоправда, у справі судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Майї Бутенко, яку також закрили без стягнення для судді, члени палати були одноголосні. Адже доповідач О.Ковбій констатувала відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. При цьому заявнику було відмовлено в оскарженні такого рішення.

Ще дві справи доповідав Р.Маселко. Й тут також виникли розбіжності в оцінках членами палати стосовно наявності в діях суддів складу дисицплінарного проступку. Зокрема, у справі судді Дарницького районного суду м.Києва Олександра Якусика, якому дорікали у тривалому невиготовленні повного тексту рішення, голоси поділилися порівну — як щодо накладання стягнення (як пропонував доповідач), так і щодо закриття провадження. Тож жодного рішення палата не прийняла.

Така саме ситуація виникла й у справі щодо судді Бершадського районного суду Вінницької області Руслана Хмеля. Колишня колега Р.Маселка звинуватила суддю у фіктивному визначенні місця проживання дитини з батьком (та/або розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав), тобто фактично сприянню особам в ухиленні від мобілізації. За це Р.Маселко пропонував покарати суддю доганою з позбавленням доплат протягом місяця, хоча попередньо вважав достатнім й попередження.

Натомість, на думку Сергія Бурлакова, Р.Маселко намагається перекласти на суддю вину інших державних органів, які надавали висновки у цих справах і на яких базуються судові рішення. Своєю чергою, Віталій Саліхов додав, що ці судові рішення не оскаржувалися, становище дітей не погіршено, жодних процесуальних норм не порушено, тому відсутні підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Також учергове Р.Маселко намагався запитати С.Бурлакова про мотиви такої пропозиції, але йому вчергове нагадали, що дисциплінарний інспектор не наділений правом ставити запитання членам палати.

У підсумку, жодна пропозиція знову не набрала більшості голосів. І це не перший випадок, коли Р.Маселко як доповідач домагається покарання суддів за рішення, що ніким не оскаржувалися, що може створити враження у стороннього спостерігача про його упереджене ставлення до представників судового корпусу та перебирання на себе функції додаткової судової інстанції.

Закон і Бізнес