Як суддям не заплямувати себе та правосуддя у соцмережах — рекомендації

Суддям варто ретельно підходити до встановлення контактів у соціальних мережах у вигляді дружби/ взаємопідписки та вживати розумних заходів щодо започаткування таких контактів.

На це звертається увага у Методичних рекомендаціях щодо належної поведінки суддів в соціальних мережах, інформує «Закон і Бізнес».

Так, перш ніж створити обліковий запис у соцмережі, судді радять замислитися над тим, як і для чого він буде використовуватися. Адже особи із суддівським статусом мають врахувати низку обмежень.

Насамперед, не рекомендується використовувати псевдонім, оскільки це «не гарантує, що справжнє ім’я чи статус судді не стануть публічними». При цьому судді радять зазначати у профайлі про свій статус, оскільки ця інформація, як і справжнє ім’я судді, урешті-решт можуть стати публічними.

Також варто зробити такі налаштування облікового запису, за яких залишення іншими користувачами дописів, коментарів, зображень, відеозаписів тощо, буде унеможливлено.

Крім того, суддям радять повідомляти своїх близьких чи пов’язаних осіб про потенційні ризики та необхідні обмеження у використанні цими особами соціальних мереж. Зокрема, судді доречно поцікавитись про види та характер використання означеними особами соцмереж, проводити періодичний моніторинг їх облікових записів та надати рекомендації щодо врахування ризиків та обмежень під час використання соцмереж

Серед іншого, суддям не варто:

використовувати соціальні мережі в робочий час, зокрема розміщувати інформацію, дописи, коментарі тощо в облікових записах, як власному, так і інших осіб/груп;

виявляти інтерес до певних груп, що може справити враження прихильності чи упередженості щодо учасників цих груп;

схвалювати чи висловлювати категоричну позицію з певних питань, що може створити уявлення про упередженість судді та, як наслідок, вплинути на сприйняття неупередженості судді іншими особами під час розгляду спорів щодо питань, з яких було висловлено чи схвалено категоричну позицію.

Також для судді є важливим формування стійкого внутрішнього переконання щодо неможливості використання Інтернету чи соцмереж для пошуку, перевірки, фіксації тощо доказів та/ або аспектів у справі, яка перебуває на його/ її розгляді.

Методичні рекомендації підготовлені Інститутом прикладних гуманітарних досліджен» за підтримки USAID у рамках програми «Справедливість для всіх».

Також до уваги суддів пропонується Коментар змісту міжнародних стандартів та міжнародно-правових актів щодо правил поведінки суддів у соціальних мережах. Він містить узагальнені роз’яснення, тлумачення та підходи до розуміння міжнародних стандартів (правил) поведінки суддів у соціальних мережах, а також аналіз положень відповідних міжнародних документів, що визначають поведінку суддів у соціальних мережах (зокрема, висновок КРЄС №25, Дохійські рекомендації, Бангалорські принципи поведінки суддів, практика ЄСПЛ) та огляд кращих національних практик імплементації відповідних міжнародних стандартів.

Закон і Бізнес