Виховання дитини, двостороння реституція і самозайнятий адвокат — дайджест ВП ВС

Факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не підлягає встановленню за правилами окремого провадження та може бути з’ясований судом як одна з обставин, що складає предмет доказування.

На це звернула увагу Велика палата ВС, скасовуючи попередні рішення у справі №201/5972/22 та залишаючи відповідну заяву без розгляду, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа звернулася із заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини, стверджуючи, що з лютого 2022 року мати дитини не бере участі в житті дитини, не спілкується з нею, матеріально не утримує.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні заяви, оскільки заявник не довів, що мати не здійснює прав та не виконує обов`язків щодо своєї неповнолітньої дитини.

Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Водночас, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов’язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

Натомість, доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов’язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов’язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов’язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Тому така заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.

Крім цієї справи, до дайджесту практики ВП ВС за серпень — вересень 2024 року включені деякі інші правові висновки. Зокрема, щодо:

суб’єкта, який наділений повноваженнями оспорювати правочин на підставі ч.3 ст.228 ЦК та застосування двосторонньої реституції в разі недійсності правочину;

неможливості припинення повноважень посадових осіб публічного права на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП;

умов надання адвокату статусу безробітного;

зобов’язання роботодавця запропонувати всі вакантні посади працівникові, який подав заяву про скорочення двомісячного строку попередження про наступне вивільнення.

Закон і Бізнес