Коли служба в ЗСУ не є поважною причиною пропущення строку — ВП ВС

Лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.

На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у справі №990/98/25 у частині повернення позовної заяви, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивач оскаржував рішення Вищої ради правосуддя про його звільнення з посади судді Кіровського районного суду м.Кіровограда на підставі пп.4 п.16¹ розд.ХV «Перехідні положення» Конституції, а також ухвалу ВРП, якою його заява про відставку залишена без розгляду. Також заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження ухвали ВРП, оскільки він є військовослужбовцем ЗСУ, в задоволенні якого КАС відмовив.

ВП ВС нагадала, що згідно із правовим висновком щодо застосування положень стст.122 та 123 КАС, який зробила колегія суддів КАС у справі №120/359/24, проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у ЗСУ, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з причин, пов’язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби.

До таких причин колегія КАС віднесла:

1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.

2. Виконання обов’язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.

3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженні може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.

4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов’язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.

5. Обов’язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об’єктивною причиною пропуску процесуального строку.

Проте ВП ВС зазначила, що в даному випадку позивач не спростував правильності висновків КАС про неповажність причин пропуску строку. Адже, зокрема, він брав участь у засіданні ВРП під час вирішення питання про його звільнення, що свідчить про можливість вчинення ним дій щодо свого захисту, попри перебування на військовій службі.

Крім того, не було доведено, що адвокат припинив надання йому правничої допомоги, а також, що до моменту подання позову заявник був позбавлений можливості звернутись за правовою допомогою до іншої особи, а тому не можна стверджувати про обмеження доступу до правової допомоги.

Закон і Бізнес