Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом на день платежу, що у випадку вирішення судом спору відповідає дню виконання судового рішення.
Такий висновок щодо застосування ч.2 ст.533 ЦК зробила Велика палата ВС у постанові від 11.09.2024 у справі №500/5194/16-ц, відступивши від попередніх висновків, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі відповідач, не оспорюючи факту невиконання ним зобов’язання, посилається на те, що еквівалент суми $65 тис. у національній валюті підлягає обчисленню на момент звернення до суду з позовом, а не на момент виконання рішення.
Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що згідно з ч.2 ст.533 ЦК якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, сторони в укладеному ними договорі не погодили.
У цій справі спір виник саме у зв’язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов’язання, в зв’язку з чим спір підлягає вирішенню судом. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.
Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов’язання та обов’язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).
Водночас, ВП ВС зауважила, що посилання відповідача на те, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається на день подання позову, не ґрунтується на нормах матеріального права. Натомість стягнення судом першої інстанції заборгованості у сумі, еквівалентній $65 тис. за курсом НБУ на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам ч.2 ст.533 ЦК.
На користь цього висновку свідчить і те, що ВП ВС вже висновувала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які підлягають стягненню з боржника, вносить двозначність у розуміння суті обов’язку боржника (див. постанову ВП ВС від 04.07.2018 у справі №761/12665/14).
Тому при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним/ приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення.
З огляду на це, ВП ВС відступила від висновків, викладених у постанові КГС від 07.04.2018 у справі №916/1435/17 та постанові ВСУ від 21.06.2017 у справі №910/2031/16.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!