Чи несе власник відповідальність за собак, які самовільно вийшли на вулицю — ВС

Оскільки саме засуджений є власником розплідника, де собаки були зареєстровані й утримувались, то він повинен нести відповідальність за завдані тілесні ушкодження як власник джерела підвищеної небезпеки, якими є собаки.

На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №359/5501/22 у частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди та витрат на оплату правової допомоги, інформує «Закон і Бізнес».

За вироком суду, який залишив без змін апеляційний суд, особу засуджено за ст.128 КК та призначено покарання у виді громадських робіт на строк 150 год. Стягнуто з нього на користь потерпілої — 37.496,12 грн матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 35 тис. грн. за понесені витрати на оплату правової допомоги та 250 тис. грн. моральної шкоди.

Засуджено як власника розплідника собак визнано винуватим у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій, тобто за ст.128 КК. Адже він залишив утримуваних ним собак породи «Тибетський Мастіф» на самовигулі на території свого домоволодіння, знаючи про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, не забезпечив надійного їх зачинення або не помістив собак у вольєр, внаслідок чого собаки самовільно вийшли на вулицю і напали на потерпілу, нанесли їй не менше 51 укусу, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі сторона захисту стверджує, що оскільки собаки перебували за межами домоволодіння, тобто на вулиці, поза контролем чи безпосереднім наглядом власників, то вони вважаються безпритульними, а тому склад злочину, передбачений ст.128 КК, відсутній. На думку захисту, потерпіла повинна була, побачивши собак на вулиці за межами домоволодіння, вибрати інший шлях, однак цього не зробила і діяла на власний страх і ризик, що призвело до таких наслідків.

ККС зауважив, що на час події собаки дійсно перебували за межами домоволодіння, де вони утримувалися. Однак ці собаки не мали статусу безпритульних з огляду на те, що вони мали господарів та місце утримання, яке було залишено ними не з волі таких господарів.

Відповідно, ККС зазначив, що на власника покладаються додаткові обов’язки, пов’язані з вчиненням дій для забезпечення безпеки оточуючих осіб (які контактують із такими собаками), та враховувати можливі ситуації як несанкціонованого доступу, так і самостійного виходу такого джерела (собак) за межі вольєра чи домоволодіння. Саме в цьому зв’язку засуджений допустив грубу недбалість у виді нестворення належних умов для утримання трьох собак, що стало підставою їх вільного виходу за межі території домоволодіння та надалі нанесення тілесних ушкоджень потерпілій.

Крім того, суд не встановив, що потерпіла здійснювала якісь агресивні дії, які б свідчили про її попередній напад на собак.

Тож ККС погодився з кваліфікацією дій засудженого за ст. 128 КК, залишаючи в цій частині рішення судів попередніх інстанцій без зміни.

Закон і Бізнес