У «ЦПК» агітують за кандидата до КС, що працював на Порошенка

У «ЦПК» бідкаються, що конкурс до Конституційного Суду за квотою Президента завершився нічим, бо не виявилося бодай двох гідних кандидатів. Мовляв, є лише один, якого «ЦПК» підтримують. Та чи все так чисто й у цього претендента?

Звісно, якби єдиною вимогою до майбутнього судді КС був захист Батьківщини у лавах ЗСУ в ці важкі для неї часи, то питань до адвоката і військовослужбовця Костянтина Красовського не виникало б. Й тоді можна було б погодитися із твердженнями очільника «ЦПК» Віталія Шабуніна про чесний і прозорий конкурс, під час якого цей кандидата виявився єдиним, в якого дорадча група експертів не виявила плям на доброчесності.

Проте, як свідчать факти, далеко не завжди такий відбір є достатньо прискіпливим, і згодом спливають «темні» плями з біографії — від наявності громадянства рф до прихованих активів або сумнівів у походженні статків.

Так, якщо подивитися на декларацію за 2018 рік, коли К.Красовський працював керівником Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента і кандидував до Вищої ради правосуддя, то він задекларував придбання 15.09.2017 квартири на Оболоні площею 77,4 м² за ціною майже 2,46 млн грн. За цей рік він отримав 586,5 тис. грн. При цьому в декларації зазначено, що більше мільйона гривень дружині позичила її матір-пенсіонерка саме у день придбання квартири. Але чи цікавилися члени ДГЕ доходами позичальниці?

До речі, після звільнення з АП, К.Красовський працює адвокатом в доволі відомій юридичній фірмі, але в декларації за 2021 рік указує дохід за 8 місяців від цієї фірми лише у… 60444 грн.  

Прикметно, що у профілі адвоката К.Красовського зазначено, що він тричі за 5 останніх років не виконав вимог закону щодо підвищення кваліфікації — у 2019, 2022 та 2023 рр., й наразі право на здійснення ним адвокатської діяльності зупинено. Можна погодитися із тим, що війна — не кращий час для підвищення кваліфікації, тим більше, якщо не налаєш правничих послуг взагалі. Проте К.Красовський йде не юрисконсультом до приватної фірми, а на одну з найвищих суддівських посад, для якої особливо важливим є фаховий рівень. Але як його досягти, якщо вже 2 роки не підтримувати свою кваліфікацію ні у практичній, ні в теоретичній площині?!

Між іншим, до 2003 року К.Красовський працював юристом у фірмі колишнього очільника Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова. Тобто там, де починав свою кар’єру замступник глави АП Олексій Філатов. Й, не виключено, саме він привів К.Красовського на посаду керівника Головного департаменту правової політики.

Чим же відзначився кандидат у судді КС на державній службі? Якщо вірити тому ж «ЦПК» — причетністю до розвалу судової системи, непрозорим добром суддів та формування тієї ж ВККС, яку згодом було розформовано, а також, напевне, мав відношення й до Мінських угод, укладених П.Порошенком, якого наразі підозрюють у державній зраді.

Крім того, як з’ясували журналісти «Радіо Свобода», у 2017 році К.Красовський зустрічався із новопризначеним суддею ВС Іваном Міщенком, нібито для «спілкування з людьми, які працюють у Раді з питань судової реформи». Хоча І.Міщенко не входив до складу такої Ради, але був заступником голови Конкурсної комісії з відбору кандидатів до ВККС.

Тож, можливо, і добре, що ДГЕ оголосила новий конкурс на посаду судді КС: принаймні, вона матиме нагоду поцікавитися у К.Красовського відповідями на запитання, що залишилися поза її увагою під час першої співбесіди.

P.S. У коментарі «ЗіБ», С.Козьяков зауважив, що був засновником та працював юристом в ЮК «Проксен» від початку її діяльності і до кінця червня 1994 року. «Ні в період моєї роботи юристом в ЮК «Проксен», ні в період, коли там, можливо, з 1995 по 2003 рік працював юристом К.Красовський, я з ним не був знайомий. Із К.Красовським я познайомився не раніше осені 2014 року», — повідомив він.

Закон і Бізнес