З позиціями ОП КЦС та ВП ВС ознайомили суддів місцевих судів — семінар

У разі, коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них, тому позивач має сплачувати окремо за вимоги про виселення кожного з відповідачів.

Про таку позицію об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловлену у справі №758/5118/21, нагадав суддя КЦС Василь Крат на семінарі для суддів місцевих загальних судів, інформує «Закон і Бізнес».

Розповідаючи про практику ОП КЦС, суддя зазначив, що у постанові від 6.11.2023 у справі №225/2213/20 палата вказала, що суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону у справі, а приватний виконавець не є стороною, а виконує судове рішення. 

В.Крат також навів постанову від 11.12.2023 у справі №752/5281/20, в якій ОП КЦС зазначила, що передання власником у користування іншій особі транспортного засобу не вважається вибуттям ТЗ з володіння власника поза його волею, тому таке авто не можна витребувати, натомість власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків.

У постанові від 11.12.2023 у справі №523/19706/19 суд вказав, що обов’язковість висновку органу опіки та піклування у справах щодо дітей не може абсолютизуватися. Якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Протилежний підхід є рівнозначним відмові в доступі до правосуддя. 

А в постанові від 11.12.2023 у справі №504/4099/16-ц ОП КЦС зазначила, що юридична особа може вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо, а також звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

Суддя звернув увагу на постанову ОП КЦС від 11.12.2023 у справі №607/20787/19, в якій зроблено висновок, що факт проживання дитини за кордоном не впливає на вирішення судами України спору про визначення місця її проживання. 

В.Крат порозмірковував, чи є підставою для визнання недійсними електронних торгів те, що вони проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, який після проведення електронних торгів визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню. Він зазначив, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення. Рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки, в тому числі й щодо недійсності торгів, або впливати на інші юридичні факти, що настали до набрання законної сили рішенням суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Також доповідач акцентував на постанові ОП КЦС від 3.06.2024 у справі №587/2230/21, в якій зроблено висновок про те, що наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення.

Крім того, суддя розповів про те, які справи зараз перебувають на розгляді ОП КЦС. Детальніше — у презентації В.Крата.

Його колега Євген Петров проаналізував правові позиції Великої палати ВС за І півріччя 2024 року, а Дмитро Гудима прочитав лекцію «Способи захисту цивільних прав у практиці Верховного Суду (на прикладах висновків Великої Палати за 2023 рік)».

Закон і Бізнес