Смерть одного з подружжя унеможливлює відновлення сімейних відносин, що виключає правонаступництво у спорі про розірвання шлюбу.
Про таку позицію ВС, викладену в постанові від 22.10.2025 у справі №754/7383/20 нагадав Касаційний цивільний суд, скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції у справі у справі №572/203/22, інформує «Закон і Бізнес».
У травні 2022 року заочним рішенням районного суду був задоволений позов про розірвання шлюбу, укладеного у 1992 році. Це рішення не було оскаржено і набрало законної сили в червні 2022 року.
В березні 2023 року повнолітня дочка сторін, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу на це рішення. Через місяць колишня дружина подала заяву про закриття провадження у справі у зв’язку із відмовою від позову, яку було прийнято ухвалою апеляційного суду.
КЦС, переглянувши справу за касаційною скаргою Міністерства оборони, зауважив, що ні дочка, ні позивачка не повідомили апеляційному суду, що відповідач помер до подання скарги. Тож закриття провадження не призведе до відновлення шлюбних відносин.
Натомість після постановлення такої ухвали позивачка, посилаючись на статус дружини загиблого військовослужбовця, звернулась із позовом до Міноборони про зобов’язання виплатити одноразову грошову допомогу в сумі 15 млн грн.
КЦС нагадав, що ВС у постанові від 30.05.2024 у справі №229/7156/19 звертав увагу, що «…процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті. Проявом принципу процесуальної доброї совісті є те, що особа (зокрема, позивач) навряд чи може висувати твердження несумісні з тією позицією, яка зайнята нею в судовому процесі, що вже відбувся. Принцип процесуальної доброї совісті навряд чи має толерувати непостійність учасників процесу, а навпаки покликаний забезпечити послідовну поведінку учасників спору».
Крім того, КЦС зазначив, що позивачка, звернувшись із заявою про відмову від позову, посилалася на те, що вона примирилась з відповідачем. Проте така заява складена через 7 місяців після загибелі її колишнього чоловіка та майже через рік після ухвалення заочного рішення.
При цьому скасування рішення суду через значний проміжок часу без наміру відновлення сімейних відносин дестабілізує приватні відносини, не відповідатиме вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду та принципу юридичної визначеності (див. постанову об’єднаної палати КЦС від 14.02.2022 у справі №2-4744/11).
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!