Як юрособі спростувати недостовірну інформацію про неї, пояснив ВС

Юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, якщо особа, яка її поширила, невідома.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 11.12.2023 у справі № 504/4099/16-ц у, відступивши від раніше висловлених позицій з цього приводу, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі ТОВ звернулося із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, що поширена у мережі Інтернет на сайті, доступ до якого є вільним, у вигляді статті. На думку товариства, вказана інформація не відповідала дійсності оскільки будь-які твердження про вчинення особою корупційного діяння до винесення обвинувального вироку або до винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення є такими, що не відповідають дійсності, а саме, є недостовірними.

Рішенням суду першої інстанції заяву задоволено, оскільки, зокрема, в матеріалах справи відсутні відомості про власника веб-сайту та автора статті. Проте апеляційний суд це рішення скасував та роз’яснив заявнику його право подати позов на загальних підставах.

Своєю чергою, ОП КЦС зазначила, що юридична особа, хоча і є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність. Тобто, як і фізична особа, може мати будь-які права й обов’язки, за винятком тих, які по своїй суті можуть належати тільки фізособі.

Зокрема, юридична особа має право на ділову репутацію і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі.

З метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юрособа може застосовувати як загальні способи захисту (гл.3 ЦК), так і спеціальні, які передбачені у гл.20 ЦК, зокрема, вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо.

Як в доктрині приватного права, так і практиці касаційного суду усталеним є підхід що юрособа може пред’являти вимогу про спростування недостовірної інформації.

Тож, з урахуванням принципу розумності, ОП КЦС констатувала, що абз.3 ч.4 ст.277 ЦК потрібно тлумачити в контексті змісту ч.1 ст.91 ЦК та ч.1 ст.94 ЦК. Адже у такій ситуації юрособа по суті не має іншого правового механізму захисту права на ділову репутацію.

Тому ОП КЦС відступила від висновку щодо застосування норм права (абз.3 ч.4 ст.277 ЦК, ч.1 ст.91 ЦК та ч.1 ст.94 ЦК) у подібних правовідносинах, викладених у постановах КЦС від 30.09.2020 у справі №373/1890/19 та від 30.08.2023 у справі №754/311/23.

Закон і Бізнес