Гроші інвестора, комора від забудовника, збереження арешту — огляд КЦС

Видача замовнику квитанції до прибуткового касового ордера на підтвердження внесення готівки за договором інвестування в будівництво створює презумпцію прийняття коштів виконавцем.

На цьому наголосив Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні судові рішення у справі №344/13846/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивач просив визнати за ним майнові права на об’єкт інвестування, оскільки відповідач не здав будинок в експлуатацію у визначений термін.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Зазначив, що позивач не довів факт оплати внеску, оскільки операція не була відображена в бухгалтерському обліку кооперативу, а квитанція містила дефекти (відсутність підпису касира, неповні дані бухгалтера) та свідчила про перевищення ліміту готівкових розрахунків.

Однак КЦС наголосив, що обов’язок дотримуватися касової дисципліни покладено на суб’єкта господарювання. Порушення цих правил посадовими особами кооперативу може бути підставою для їхньої відповідальності, проте не спростовує факт прийняття коштів від інвестора.

Натомість суди попередніх інстанцій застосували надмірно формальний підхід, не перевіривши реальність будівництва та факт отримання квартир іншими членами кооперативу.

Крім цієї справи, до огляду практики КЦС за червень 2026 року включені й інші правові позиції. Зокрема, у спорах, що виникають із питань захисту права власності, констатовано, що приміщення, запроєктоване як комора для мешканців, яке не є необхідним для забезпечення життєдіяльності багатоквартирного будинку, не належить до допоміжних і є самостійним нежитловим приміщенням.

У спорах, що виникають із земельних правовідносин, звернено увагу на те, що рішення органу місцевого самоврядування про безоплатну передачу земельної ділянки у власність приймається лише за наявності не менше 2/3 голосів від загального складу ради, а дробове значення при обчисленні такої кількості округленню в менший бік не підлягає.

У спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що збереження окремо проживаючим батьком близьких стосунків з дитиною й участі в її вихованні виключає зміну прізвища, якщо така зміна сприяє відчуженню між батьком і дитиною.

У справах окремого провадження констатовано, що сам по собі факт проходження військової служби не є автоматичною та безумовною перешкодою для призначення військовослужбовця опікуном недієздатної особи.

Стосовно застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що пільга зі сплати судового збору, передбачена для учасників бойових дій, поширюється на таких осіб незалежно від того, чи є вони позивачами, чи відповідачами у справі.

У спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця зауважено, що збереження арешту протягом тривалого часу (понад 10 років) після закінчення провадження та знищення його матеріалів, за умови спливу строків пред’явлення виконавчого документа до виконання, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Закон і Бізнес