Апелювання до згенерованої системою «ChatGPT» «позиції» з окремого питання, що вже розглянув суд, розцінюється як зловживання процесуальними правами та виявом неповаги до суддів ВС.
Про це йдеться в ухвалі Касаційного господарського суду у справі №925/200/22 за заявою представника позивача про роз’яснення постанови ВС, інформує «Закон і Бізнес».
Він просив Верховний Суд роз’яснити рішення, стверджуючи, зокрема, що суд застосував термін «добровільне зобов’язання» щодо правової природи обов’язку відповідача, який виник у нього на підставі рішення загальних зборів учасників. В обґрунтування необхідності роз’яснити це поняття представник позивача, серед іншого, посилався на відповіді, що надала система штучного інтелекту «ChatGPT», а також вказав, що воно суперечить теоретичному поняттю, закріпленому в нормах матеріального права.
КГС зазначив, що вказана постанова не є судовим рішенням, право на роз’яснення якого передбачено ст.245 ГПК, оскільки не підлягає виконанню в порядку, визначеному законом «Про виконавче провадження». Питання, які порушує заявник, стосуються мотивів прийнятого рішення та вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення щодо правовідносин сторін, що не були предметом розгляду (щодо процедури приведення статуту у відповідність, порядку підрахунку голосів на наступних загальних зборах).
Заявник фактично просив ВС спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерувала система ШІ, яка не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, зробленим судом. З огляду на це, КГС наголосив, що у такий спосіб заявник поставив під сумнів суддівський розсуд і судове тлумачення цього питання в рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитетом судової влади.
Судді ВС звернули увагу, що цю технологію слід використовувати лише для підтримки й посилення верховенства права. Натомість у цій справі вона використана не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки — з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.
КГС наголосив: протиставлення висновків судової палати ВС з правового питання та системи ШІ, що не має нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, як підстави для роз’яснення рішення суду неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики й довіри до судової влади загалом.
Також у КГС нагадали, що адвокати, усвідомлюючи роль Верховного Суду в демократичному суспільстві, мають виявляти високий рівень професійної обачності й конструктивної співпраці із судом, позбавляючи його від подачі завідомо необґрунтованих скарг (заяв). Навмисне чи недбале зловживання ресурсами Суду, в тому числі використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстави для протиставлення його висновків висновкам суду, може підірвати довіру до судової системи.
Ба більше, така поведінка суперечить меті права на звернення до суду, є виявом неповаги до суддів ВС, не спрямована на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!