Суб’єктивна сторона складу злочину за ст.398 КК не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом повноважень, які в даний момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб він усвідомлював той факт, що захисник здійснює свою діяльність.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції у справі №361/794/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі особу визнано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.398 КК та виправдано у зв’язку з тим, що прокурором не доведено наявність в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення — умисне заподіяння захиснику легких тілесних ушкоджень у зв`язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.
Суд першої інстанції, зазначив, що дії потерпілої під час інкримінованих обвинуваченому подій поблизу дошкільного дитячого закладу виходили за межі надання нею правової допомоги колишній дружині обвинуваченого згідно з умовами укладеного між ними договору про надання такої допомоги.
Апеляційний суд, визнав помилковими висновки місцевого суду про відсутність належних і допустимих доказів заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій. Проте зазначив, що застосування нею фізичного впливу з метою перешкодити його діям, спрямованим на спілкування з колишньою дружиною та дитиною усупереч бажанню останніх, не є видом правової допомоги.
ККС не погодився із цим, зауваживши, що мотивом вчинення злочину, передбаченого ст.398 КК, може бути бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність. При цьому суб’єктивна сторона складу цього злочину не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих повноважень, які в даний момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював той факт, що захисник або представник особи здійснює свою діяльність.
Згідно з рішенням КС від 30.09.2009 №23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами. Серед функцій права на правову допомогу в суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних чи юридичних осіб.
Тому ККС скасував ухвалу апеляційного суду та повернув справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!