Самочинне будівництво: як має діяти власник ділянки, на якій воно здійснено — ВП ВС

Як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник ділянки можуть набути самочинно збудоване майно у власність, якщо дотримуються чіткого алгоритму дій, передбаченого в ст.376 ЦК.

На це звернула увагу Велика палата ВС, розглядаючи справу №916/1174/22, інформує «Закон і Бізнес».

Як повідомляв «ЗіБ», спір стосувався об’єкту нерухомості, який, за твердженням Южненської міської ради Одеської області, є самочинно збудованим, оскільки під його будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проведення будівельних робіт не надавався, проект не затверджувався.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що реєстрація приватної власності відповідача на цей нежитловий об’єкт на підставі постанови Одеського апеляційного суду є неправомірною і такою, що порушує право комунальної власності позивача на земельну ділянку. Втім, у зв’язку з реєстрацію змін розділу щодо об’єкта нерухомого майна у позові відмовив, оскільки спірна будівля вже не існує як об’єкт цивільних прав.

Натомість апеляційний суд дійшов висновку, що вимога про усунення перешкод у користуванні ділянкою шляхом знесення спірного об’єкта нерухомості відповідно до ч.4 ст.376 ЦК є належним та ефективним способом захисту прав власника, а позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Касаційний господарський суд передав справу на розгляд ВП ВС, уважаючи, що належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача) ділянки, який заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, є звернення до суду з позовом про знесення такого майна або визнання за власником (користувачем) ділянки права власності на нерухоме майно,

ВП ВС погодилася з такою позицією, нагадавши, що відповідно до ч.2 ст.376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст.376 ЦК порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна й не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, вимога позивача про припинення права власності громадської організації не відповідає належному способу захисту, оскільки право власності цього суб’єкта на спірний об’єкт нерухомості не виникло (як і сам спірний об’єкт не виник як об’єкт права власності).

Як зауважила ВП ВС, якщо позивач прагне захистити свої права, порушені внаслідок самочинного будівництва, він має право звернутися до суду з позовною вимогою, сформульованою відповідно до положень чч.4 або 5 ст.376 ЦК. Тобто подати позов про визнання права власності на спірний об’єкт нерухомості (ч.5 ст.376 ЦК) або про його знесення (ч.4 ст.376 ЦК).

У разі задоволення однієї із зазначених вимог юридична доля самочинно побудованого майна (спірного об’єкта нерухомості) буде вирішена у встановленому законом порядку. Водночас буде відновлено і стан єдності юридичної долі ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Натомість заявлена позивачем у цій справі вимога вказаного не забезпечує.

Закон і Бізнес