Ухваливши рішення про відмову в звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу, направити її позивачу та переконатися, що він її отримав і має розумний строк для сплати судового збору.
Такий алгоритм дій виписала Велика палата ВС, скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції у справі №910/10939/22, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», Касаційний господарський суд, передаючи цю справу на розгляд ВП ВС, вважав за необхідне відступити від раніше висловлених висновків про те, що «одночасна відмова у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим».
У цій справі фізична особа-підприємець звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ про визнання договору недійсним.
Суд першої інстанції в позові відмовив повністю. Апеляційний суд залишив скаргу без руху через відсутність доказів сплати судового збору та направлення відповідачу копії скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Від ФОП надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в тексті якої викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляції. Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання та повернув апеляційну скаргу.
Своєю чергою ВП ВС зауважила: якщо після надання скаржнику строку на усунення недоліків скарги, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або поновити цей строк і розглянути клопотання по суті.
У разі залишення такого клопотання без розгляду або відмови в його задоволенні суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати суду докази сплати судового збору. Якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою про продовження або поновлення вказаного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення її недоліків суд має переконатися, що скаржник отримав ухвалу та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження чи поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
Як зауважила ВП ВС, якби позивач дізналася про відмову в задоволенні її заяви про звільнення від сплати судового збору раніше, то в неї була б можливість сплатити судовий збір та подати відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.
Оскільки апеляційний суд неправильно застосував норми ГПК, ВП ВС дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!