Ступінь суспільної небезпеки корупційних правопорушень стосується всіх аспектів державного управління, що є однаково неприпустимим у діяльності посадових осіб усіх гілок влади, а не тільки суддів.
На цьому наголосила Вища рада правосуддя у консультативному висновку щодо законопроектів, якими передбачено посилити відповідальність за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», автори ініціативи (проекти №№9438, 9438-1) переконані, що такі законодавчі зміни дозволять запобігти вчиненню корупційних правопорушень у майбутньому, а також забезпечить справедливу міру покарання для порушників — позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією.
У консультативному висновку ВРП акцентувала увагу, що посилення кримінальної відповідальності має стосуватися всіх сфер, оскільки корупція як прояв системного явища потребує системної протидії. Тому проекти потребують істотного доопрацювання.
Зокрема, Рада звернула увагу, що пропоновані нові санкції передбачають найбільш сувору кримінальну відповідальність за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя порівняно із санкціями статей за аналогічні злочини в інших сферах.
На її думку, такий підхід суперечить встановленому КК принципу, відповідно до якого при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.
Крім цього, не всі кримінальні правопорушення, відповідальність за які пропонується визначити проектом у новому розділі КК, є корупційними. Наприклад, підкуп свідка не містить усіх ознак корупції, визначених законом «Про запобігання корупції».
Також ВРП відзначає, що проект №9438 виводить в самостійний розділ кримінальні правопорушення у сфері правосуддя. Водночас стст.1311 та 1312 Конституції до системи правосуддя віднесено не лише суди, а й прокуратуру та адвокатуру. Проте автори не пропонують посилити кримінальну відповідальність за підкуп прокурора чи адвоката.
Стосовно кваліфікуючої ознаки «вчинення дій під час дії воєнного стану», ВРП зазначила, що доцільніше системно вирішити вказану проблему шляхом прийняття окремого нормативно-правового акта, який би уніфікував використання у статтях КК відповідної кваліфікуючої ознаки для диференціації кримінальної відповідальності.

Натисність на зображення, аби підписатися на телеграм-канал «ЗіБ» та знати більше про новини судової системи.
Матеріали за темою
Посадовця Мін’юсту затримали на хабарі
03.10.2025
Хто не може стати лобістом
03.10.2025
Директор КП забув задекларувати 12,8 млн
23.09.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!