Крок уперед, десять назад

Як одна ухвала ВС може перекреслити усі євроінтеграційні прагнення України

Саме суди у правових країнах боронять демократичні основи державного ладу. Утім, ті ж суди спроможні одним рішенням підірвати довіру до влади як в очах суспільства, так і міжнародної спільноти. І така загроза простежується у намірах Верховного Суду відмовитися від імплементації acquis ЄС.

На євроінтеграційному шляху

Здавалося б, лише учора керівники Верховного Суду переконували, що саме від судів, зокрема господарських, залежатиме те, як відбудовуватиметься країна після війни. І саме з огляду на зрозумілість національних судових рішень світова спільнота, за словами Голови ВС Станіслава Кравченка, «сприйматиме нашу державу як країну належного рівня».

А на післявоєнний час ми маємо особливі плани. Адже Україна чітко обрала європейський напрям розвитку ще у 2014 році, що втілилося у підписанні Угоди про асоціацію України та ЄС.

Європейський вибір нашої країни викликав обурення у РФ, яка всіляко намагалася і намагається перешкодити Україні на її євроінтеграційному шляху. Апогеєм цих зусиль стала повномасштабна військова агресія та анексія частини українських територій.

Утім, євроінтеграційні процеси в Україні не зміг зупинити навіть початок війни. Зокрема, уже 16.03.2022 відбулась Синхронізація енергосистеми України з електромережею ENTSO-E (енергосистема Європи). Трохи згодом у червні 2022 року Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС.

Останнє означає для нас офіційне закріплення перспективи вступу до Євросоюзу. Надалі ЄС плануватиме свої дії з урахуванням майбутнього членства України.

Зокрема, це стосується й очікувань щодо стабільності судової практики під час розгляду інвестиційних спорів та справ з іноземним елементом. Й, як переконувала наших міжнародних партнерів голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач, «господарська юрисдикція може забезпечити своєчасний і ефективний розгляд спорів з іноземним суб’єктом».

Проте, як часто, на жаль, трапляться у нашій державі останнім часом, у публічному просторі озвучуються одні гасла, а у практичному може спостерігатися дещо протилежний вектор…

Імплементація acquis ЄС

Євроінтеграція, зокрема, передбачає наближення законодавства України до законодавства ЄС (acquis ЄС) у різних сферах, однією з найважливіших з яких є енергетика.

Показово, що одним із перших законів, який підписав Володимир Зеленський на посаді Президента був саме закон «Про Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони».

Цей законодавчий акт було прийнято з метою прискорити імплементацію acquis ЄС, у т.ч. в енергетичному секторі, та завершити перехід до ринкової економіки. Ефективна імплементація стосувалася Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та acquis ЄС, зокрема:

Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС від 13.07.2009 щодо спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС.

Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №714/2009 від 13.07.2009 про умови доступу до мережі для транскордонних перетоків електроенергії та про скасування Регламенту (ЄС) №1228/2003.

У рамках Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася не запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інших заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв’язку з вивезенням товарів на іншу територію (ст.31). Аналогічні наші зобов’язання закріплені в Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства (ст.41)

На виконання цих міжнародних актів прийнято закон «Про ринок електричної енергії», в якому закріплено загальний підхід, що рішення Суду ЄС щодо застосування актів Енергетичного Співтовариства повинні враховуватися суб’єктами владних повноважень та судами.

Утім, окремі українські судді, схоже, притримуються іншої думки, та вважають, що імплементація законодавства ЄС в національне правову площину має вторинне значення, а норми, імплементовані Україною в рамках наближення до acquis ЄС, не повинні нею застосовуватися.

Зобов’язання не підлягають виконанню?

Зокрема, мова йде про справу №910/14489/20, яка наразі переглядається Великою палатою ВС з ініціативи колегії суддів КГС. Остання наполягає на необхідності відступу від висновків тієї ж ВП ВС у справі №910/9627/20.

Рік тому Велика палата констатувала, що встановлена в Україні плата за послуги на передачу електричної енергії, яка застосовується до експортерів виключно через те, що електрична енергія перетинає кордон, є прямим порушенням взятих Україною міжнародних зобов’язань згідно зі ст.41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та наближеного acquis ЄС у сфері енергетики.

Приймаючи таке рішення, ВП ВС відповідно до правил ст.2 закону «Про ринок електричної енергії» врахували рішення Суду Європейського Союзу у справі №С-305/17 «Fens spol. s r.o. v. Slovak Republic» як джерело права щодо тлумачення імплементованих в українське законодавство положень актів aquis ЄС та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, якими заборонено стягувати будь-які платежі, які обмежують експорт електричної енергії.

Натомість, тепер колегія суддів КГС стверджує, що означені положення aquis ЄС у сфері енергетики щодо заборони запровадження зборів або інших платежів, що мають еквівалентний характер, на товар через те, що він перетинає кордон, та вказане рішення Суду ЄС не підлягають застосуванню в Україні.

Прикметно, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства, який слідкує за виконанням Україною міжнародних зобов’язань, вже висловив занепокоєння щодо порушення Україною ст.41 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства щодо запровадження зборів, які становлять собою митні платежі.

Проте, схоже, колегія суддів КГС вирішила проігнорувати цей факт та запропонувала ВП ВС визнати заборонений ратифікованими міжнародними договорами платіж як такий, що підлягає застосовуванню в Україні. Це означає, що колегія КГС фактично підміняє собою спеціально уповноважені органи, які відповідальні за імплементацію, тлумачення в Україні aquis ЄС та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, і таким чином підштовхує країну до порушення міжнародних зобов’язань в енергетичному секторі.

Нагадаємо, що Україна зобов’язалася скасовувати будь-які положення свого національного законодавства або припиняти внутрішні практики, що є несумісними з правом Союзу або з її національним законодавством, наближеним до права Союзу в енергетичному секторі.

Утім, якщо ВС урешті-решт знехтує міжнародні інтереси нашої держави, це призведе до зриву процесів євроінтеграції та закриє перед нами двері до ЄС, до якого Український народ йде вже майже 10 років.

Ще більшої актуальності це набуває в умовах війни та недавно набутого Україною статусу кандидата в члени ЄС. Адже наведені порушення можуть перешкодити участі нашої держави в низці програм та проектів щодо фінансування, яке так необхідне для відбудови зруйнованої інфраструктури.

P.S. Більш докладний аналіз процесів застосування acquis ЄС в українській судовій практиці наведений у статті д.ю.н., професора Ксенії Смирнової.

Закон і Бізнес