Україна в Інтерполі:

що показав звіт НЦБ за 2025 рік

У 2025 році взаємодія України з Інтерполом вийшла за межі класичного міжнародного розшуку та екстрадиції. Офіційні дані Національного центрального бюро Інтерполу в Україні показують тенденцію: система дедалі активніше працює як інфраструктура обміну даними про осіб, документи, транспорт, зброю, активи та культурні цінності.

Не лише запити

Інтерпол не варто сприймати як наднаціональний правоохоронний орган, який самостійно розслідує злочини або затримує осіб. Для держав-учасниць це система організованої взаємодії, через яку національні органи обмінюються інформацією, використовують спільні бази даних і звертаються по допомогу до компетентних органів інших держав.

Українським елементом цієї системи є Національне центральне бюро Інтерполу. Через нього реалізуються повноваження Національної поліції щодо представництва України в Міжнародній організації кримінальної поліції та виконання зобов’язань, що випливають із членства в цій організації.

Робота НЦБ охоплює організацію міжнародного співробітництва правоохоронних органів та інших органів державної влади України каналами Інтерполу, забезпечення цілодобового обміну інформацією, взаємодію з Генеральним секретаріатом Інтерполу, міжнародними організаціями та компетентними органами іноземних держав.

До цього механізму входить також направлення запитів про публікацію оповіщень і циркулярів, обмін інформацією щодо розшукуваних осіб, невідомих осіб, невпізнаних тіл, викрадених предметів, підроблених, викрадених або втрачених документів. Окремим напрямом є використання інформаційної системи та банків даних Інтерполу, внесення до них інформації українських правоохоронних органів і надання доступу до цих ресурсів органам державної влади у випадках, передбачених законодавством.

Офіційний звіт за 2025 рік, наданий Нацполіцією у відповідь на наш запит, дає практичний зріз роботи інфраструктури міжнародного поліцейського співробітництва. Ця інфраструктура поєднує процесуальні запити, інформаційний обмін, технологічні інструменти та практичну взаємодію з іншими державами.

Географія і напрями

Звіт дозволяє побачити, з якими державами взаємодія українського НЦБ була найбільш інтенсивною саме за обсягом опрацьованих документів. Значна частина роботи відбувається саме на рівні запитів, повідомлень, відповідей, перевірок і уточнення інформації.

Упродовж року НЦБ отримало 50883 документи та надіслало 33435 повідомлень. З них каналами Інтерполу пройшло 31165 документів: 17183 вхідні та 13982 вихідні (див. інфографіку).

Найінтенсивніша взаємодія за кількістю опрацьованих документів здійснювалася з правоохоронними органами Німеччини (6164), Польщі (4715), Чехії (3981), Молдови (2312) та Угорщини (1276). Така географія загалом відповідає логіці воєнного періоду, коли значна частина комунікації концентрується навколо європейських держав, з якими Україна має активний людський, прикордонний, міграційний і правоохоронний обмін.

За тематикою найбільші масиви документів стосувалися шахрайства (5756), грабежів і крадіжок (3750), розшуку транспортних засобів (2872), а також безвісти зниклих дорослих (2817). В кожному з цих напрямів документообіг мав двосторонній характер: частина матеріалів надходила від іноземних правоохоронних органів каналами Інтерполу, частина — від українських правоохоронних органів.

Червоні, сині, жовті

У частині супроводу розшуку осіб система Інтерполу працює через різні інструменти залежно від мети запиту: затримання особи, встановлення її місцезнаходження, ідентифікація або пошук безвісти зниклих.

Станом на 31 грудня 2025 року з ініціативи НЦБ у банках даних Генерального секретаріату Інтерполу перебували 2466 осіб. Найбільша група — 1215 осіб — стосувалася розшуку з метою затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі в Україну. Цей масив формувався через червоні оповіщення та розшукові циркулярні оповіщення. У 2025 році з ініціативи України було опубліковано 501 червоне оповіщення та 2 розшукові циркулярні оповіщення.

За цим показником Україна посіла 12-те місце у світі та 4-те місце в Європі за кількістю опублікованих у 2025 році червоних оповіщень, що свідчить про значний обсяг кримінальних проваджень, у яких українські органи потребують залучення міжнародних механізмів.

Сині оповіщення та циркулярні оповіщення використовуються для встановлення місцезнаходження особи, отримання інформації про неї або її ідентифікації. Таких осіб у банках даних Інтерполу з ініціативи України було 99; за 2025 рік щодо них опубліковано 28 синіх оповіщень.

Окреме значення в умовах війни має розшук безвісти зниклих осіб. У банках даних Інтерполу перебували 1 152 особи: 1 088 — за жовтими оповіщеннями й 64 — за циркулярними оповіщеннями. З них у 2025 році було опубліковано 420 жовтих оповіщень. За їх кількістю Україна посіла 3-тє місце у світі та 2-ге місце в Європі.

Зрозуміло, що оповіщення саме по собі не є рішенням про затримання чи видачу особи. Воно лише фіксує характер зацікавленості держави-запитувача. Подальший процесуальний результат залежить від дій компетентних органів конкретних держав, які встановлюють місцезнаходження особи, перевіряють підстави для затримання та ухвалюють рішення в межах свого національного законодавства.

Екстрадиція як результат

У 2025 році за запитами українських правоохоронних органів з використанням інструментів Інтерполу за кордоном затримали 258 розшукуваних осіб. Водночас на території України протягом року було затримано лише 54 особи, яких розшукували іноземні правоохоронні органи.

Наступним етапом такої взаємодії може бути екстрадиція. За безпосередньої участі Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції в 2025 році в Україну було екстрадовано 153 особи, а з України до іноземних держав — 29 осіб (див. інфографіку).

Найбільше осіб було екстрадовано в Україну з Німеччини (85) та Польщі (34). Осіб видавали також Чехія (8), Іспанія (7), Молдова (4), Франція, Словаччина та Данія (по 2), Латвія, Італія, Румунія, Литва, Бельгія, ОАЕ, Вірменія, Сербія та Хорватія (по 1). Цікаво, що показник екстрадиції в Україну в 2025 році на 50% більший, ніж у 2024 році, і у 6 разів перевищує аналогічний показник 2023 року.

З України осіб екстрадували до Молдови (7), Чехії (4), Польщі, Німеччини та США (по 3), Азербайджану, Швеції та Італії (по 2), ОАЕ, Франції та Литви (по 1).

Окремої уваги в цій географії заслуговують Об’єднані Арабські Емірати. Ця юрисдикція тривалий час сприймалася як один із можливих напрямів для осіб, які намагалися уникнути кримінального переслідування за кордоном. Проте дані НЦБ за 2025 рік показують іншу практичну картину: ОАЕ фігурують одразу в обох напрямах екстрадиційної взаємодії — одну особу було екстрадовано з ОАЕ в Україну та одну особу з України до ОАЕ. Це не змінює загальної ваги європейського напряму та демонструє, що навіть юрисдикції з репутацією складних для видачі не залишаються поза механізмами міжнародного розшуку.

Документи, авто, збіги

Окремий вимір роботи НЦБ — використання інформаційної системи та банків даних Інтерполу. У 2025 році цей напрям постає одним із центральних: міжнародне поліцейське співробітництво дедалі більше залежить від того, наскільки швидко держави можуть вносити, перевіряти й зіставляти інформацію.

НЦБ адмініструє український сегмент інформації в обліках Генерального секретаріату Інтерполу. Йдеться, зокрема, про такі бази:

SLTD щодо втрачених і викрадених проїзних документів;

SMV щодо викрадених транспортних засобів;

NOMINALS щодо розшуку осіб;

TDAWN щодо проїзних документів, пов’язаних із розшукуваними особами;

SAD щодо втрачених і викрадених адміністративних документів;

FACIAL для пошуку за зображенням;

iARMS щодо викраденої зброї;

BioHub, який охоплює ДНК-профілі, відбитки пальців і розпізнавання обличчя.

За інформацією української сторони, у 2025 році до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено 2,03 млн записів, що на 26% більше, ніж у 2024 році. Найбільший масив внесено до SLTD — 1,61 млн записів. До SMV внесено 21,52 тис. записів, до SAD — 9,55 тис. записів, до BioHub — 2,83 тис. записів. Водночас за банками даних здійснено 50,65 млн перевірок і виявлено 15,95 тис. повних збігів.

Із них за базою NOMINALS здійснено 11,48 млн перевірок і виявлено 2,07 тис. повних збігів, за SLTD — 5,12 млн перевірок і 331 збіг, за SMV — 34,04 млн перевірок і 13,57 тис. збігів. Тож найбільший обсяг автоматизованих перевірок припав саме на транспортні засоби.

Це корелює з окремим блоком звіту НЦБ щодо розшуку транспортних засобів. Упродовж 2025 року в цій сфері було опрацьовано 3103 запити й повідомлення та підготовлено 2865 вихідних документів. Виявлено 181 транспортний засіб, що перебував у розшуку в банках даних Інтерполу. З них 160 транспортних засобів, які розшукували правоохоронні органи іноземних держав, виявлено в Україні; 12 транспортних засобів, які розшукували українські органи, виявлено за кордоном; ще 9 таких транспортних засобів виявлено в Україні під час спроби перетнути державний кордон. Крім того, було виявлено 766 посвідчень водія з ознаками підробки або недостовірною інформацією. За запитами іноземних держав перевірено понад 260 одиниць автотранспорту з українською реєстрацією, які фігурували у кримінальних розслідуваннях за кордоном.

Окремо відзначається, що у 2025 році НЦБ організувало підключення до баз даних Інтерполу нових зацікавлених органів — Бюро економічної безпеки та Національного антикорупційного бюро. Станом на кінець року було створено 2969 користувачів, серед них — представники органів і підрозділів Національної поліції, Державної міграційної служби, Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби, Служби безпеки, сервісних центрів МВС, БЕБ і НАБУ.

Супровід розслідувань

Канали Інтерполу в 2025 році активно використовувалися і для супроводу кримінальних розслідувань, а саме: отримання, перевірки та передання інформації, необхідної у кримінальних провадженнях.

Упродовж 2025 року у цій сфері було опрацьовано 11,9 тис. запитів, що надходили від національних центральних бюро Інтерполу іноземних держав, дипломатичних установ, а також правоохоронних органів України. З них 7102 запити отримано від зарубіжних країн, а 4 798 направлено з ініціативи українських правоохоронних органів.

Найбільшу частку серед таких матеріалів становили запити, пов’язані з шахрайствами, зокрема у сфері інтернет-шахрайства, підробленням документів (паспортів, свідоцтв про народження, шлюб і смерть, платіжних документів тощо), злочинами економічної спрямованості, встановленням місцезнаходження безвісти зниклих осіб, ідентифікацією невпізнаних тіл, легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, а також організованою злочинністю.

Такий супровід менш помітний, ніж затримання або екстрадиція, однак саме воно забезпечує інформаційну частину багатьох кримінальних проваджень, де докази, особи, документи або сліди злочину можуть перебувати в різних юрисдикціях.

Згадується і передача засуджених осіб для подальшого відбування покарання. З ініціативи Міністерства юстиції України НЦБ у 2025 році забезпечило передачу з України до іноземних держав 5 громадян іноземних країн, засуджених в Україні, а також прийняття в Україну 10 українських громадян для продовження відбування ними покарання на території нашої країни. Це не є екстрадицією у процесуальному значенні й належить до міжнародної взаємодії.

Активи, зброя, діти

Окремо НЦБ наводить дані стосовно заходів у сфері протидії транснаціональній злочинності. На відміну від загального супроводу розслідувань, тут ідеться про спеціальні інструменти, проєкти та бази Інтерполу, орієнтовані на окремі типи загроз на міжнародному рівні: злочинні активи, організовані угруповання, незаконний обіг зброї та злочини проти дітей.

Найновішим серед таких інструментів є «Срібне оповіщення». У 2025 році Україна брала участь у пілотному проєкті Генерального секретаріату Інтерполу, спрямованому на виявлення, ідентифікацію та відстеження активів, одержаних злочинним шляхом. До реалізації проєкту залучили представників Офісу Генерального прокурора, БЕБ, НАБУ, ДБР, АРМА та Головного слідчого управління Національної поліції. З ініціативи українських правоохоронних органів в обліках Генерального секретаріату Інтерполу опрацьовувалося 9 срібних оповіщень.

Інший напрям — участь в аналітичному проєкті MILLENNIUM, спрямованому на протидію транснаціональній організованій злочинності. У межах цього напряму з ініціативи українських правоохоронних органів у 2025 році до обліків Генерального секретаріату Інтерполу було внесено 23 зелені оповіщення.

Розвивається робота і з базою iARMS. До неї було внесено інформацію про 426310 одиниць виявленої, викраденої та втраченої зброї. Протягом року із представниками Генерального секретаріату Інтерполу обговорювалися питання підвищення ефективності її виявлення та забезпечення Національної поліції відповідним обладнанням і програмним забезпеченням.

Ще один спеціалізований напрям — використання бази ICSE. За матеріалами цієї бази та за сприяння іноземних партнерів було створено 40 справ, у межах яких встановлено дітей — потерпілих від злочинів сексуального характеру, а також осіб, причетних до їх вчинення.

Воєнний контекст

За деякими напрямами Україна намагалася використати інструменти міжнародного поліцейського співробітництва для вирішення питань, пов’язаних із наслідками збройної агресії рф.

Один із таких напрямів — розшук культурних цінностей. У 2025 році Україна направила до Генерального секретаріату Інтерполу клопотання щодо публікації в базі даних Works of Art інформації про 534 одиниці, що входять до державної частини Музейного фонду України. Ці цінності фігурували у кримінальних провадженнях за фактами розграбування музеїв та мистецьких колекцій військами рф під час тимчасової окупації території України.

Метою такого клопотання було забезпечення міжнародного обліку цих об’єктів культурної спадщини, їхнього оперативного виявлення в разі переміщення через кордони, а також подальшого повернення до України.

Україна намагалася просувати питання використання інструментів Інтерполу у розслідуванні воєнних злочинів. Під час міжнародних заходів і двосторонніх контактів у 2025 році українська сторона порушувала питання обмеженої залученості механізмів Інтерполу до розслідування таких злочинів, а також ініціювала заходи для включення цієї теми до порядку денного статутних органів організації.

В зв’язку з цим Україна залучала партнерів до обговорення гібридних загроз з боку рф, їх впливу на європейську безпеку, а також потреби у спеціалізованих тренінгах, зокрема щодо розслідування воєнних злочинів.

Межі системи та права людини

Отже, взаємодія з Інтерполом поступово виходить за межі окремих запитів і стає частиною ширшого порядку денного України в міжнародному поліцейському співробітництві. Однак воєнний контекст — це лише один із проявів загальної тенденції 2025 року.

Інтерпол для України не є лише каналом для направлення запитів про розшук або екстрадицію. Практичне значення формується кількома напрямами: оповіщення щодо осіб, міжнародні затримання, екстрадиції, перевірки у базах даних, супровід кримінальних проваджень, пошук транспортних засобів, робота з активами та зброєю, протидія злочинам проти дітей, розшук культурних цінностей.

Це передбачає наявність сталої інфраструктури обміну даними. Ця інфраструктура забезпечує швидкість, ширший доступ до інформації та можливість діяти за межами власної юрисдикції через компетентні органи інших держав. У таких умовах розслідування дедалі більше залежать від якості міжнародної координації.

Водночас чим ширшою стає ця система, тим важливішими стають її правові межі. Оповіщення Інтерполу не є вироком і саме по собі не замінює рішення компетентного органу конкретної держави. Перевірка даних, затримання, обмеження свободи пересування, екстрадиція або відмова у видачі завжди мають здійснюватися за процедурою, передбаченою національним законодавством конкретної держави і її міжнародними зобов’язаннями.

Тож зафіксоване зростання кількості оповіщень, перевірок, збігів і спеціалізованих інструментів має супроводжуватися увагою до законності обробки інформації, якості внесених даних, можливості їх виправлення або видалення, а також доступу особи до механізмів захисту. Саме цей баланс між ефективністю міжнародного розшуку і гарантіями прав людини залишається ключовим як для держави Україна, так і для адвокатів, які супроводжують клієнтів на міжнародному рівні.

Закон і Бізнес