Як ухвалюється додаткове рішення у справі, пояснила ВП ВС

ЦПК та ГПК однаково визначають обов’язок суду для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті.

На це звернула увагу Велика палата ВС, залишаючи в силі попередні рішення у справі №911/3312/21, повідомляє «Закон і Бізнес».

Вона зауважила, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК, ч.3 ст.270 ЦПК). При цьому, процесуальні кодекси поняття «порядок ухвалення судового рішення» визначають однаково та не включають до нього «процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні», яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (гл.6 ЦПК, гл.6 ГПК).

З огляду на це, ВП ВС дійшла висновку, що термін «ухвалення» додаткового судового рішення, а не термін «розгляд» законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до ст.259 ЦПК (ст.233 ГПК). При цьому презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами стст.209—246 ЦПК (стст.201—221 ГПК), а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.

Однак, у випадку задоволення заяви сторони про розподіл судових витрат, щодо яких сторона доказів не подавала, поданої на підставі ст.246 ЦПК (ст.221 ГПК), слід прийняти до уваги, що судом під час розгляду справи по суті питання про розподіл судових витрат не розглядалось на засадах змагальності та рівності, оскільки докази на підтвердження розміру судових витрат сторонами не були подані до закінчення судових дебатів чи внаслідок залишення позову без розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Отже, ВП ВС наголосила, що у процедурі розгляду такої заяви суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи ч.2 ст.246 ЦПК (ч.2 ст.221 ГПК), які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Таким чино, положення ч.4 ст.270 ЦПК (ч.4 ст.244 ГПК) про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов’язку суду повідомити сторони про призначення засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч.2 ст.246 ЦПК (ч.2 ст.221 ГПК) чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим).

Закон і Бізнес