Цитування нормативних актів без належної аргументації їх невідповідності Конституції оспорюваного акта (його окремих положень) не є обґрунтуванням щодо його (їх) неконституційності.
На цій підставі Велика палата Конституційного Суду закрила провадження у справі щодо конституційності окремих положень закону «Про судоустрій і статус суддів», повідомляє «Закон і Бізнес».
У конституційному поданні 51 народного депутата ставилася під сумнів відповідність Конституції положень другого речення ч.4 ст.54, ч.9 ст.56 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII.
Йдеться про заборону суддям бути кандидатом на виборні посади в органах державної влади (крім судової) та органах місцевого самоврядування, а також брати участь у передвиборчій агітації. Іншим положенням профільного закону встановлюється, що «суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами».
На думку нардепів, друге речення ч.4 ст.54 закону суперечить стст.8, 22, 24, 38, 64, 127 Конституції, а ч.9 ст.56 закону— її стст.1, 8, 9, 21, 22, 23, 24, 92.
Зокрема, стверджувалося, дійшов висновку, що між Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України, виборчими законами та першим із оспорюваних положень «існує колізія, яка повинна бути ліквідована на користь основоположного права судді як людини».
Утім, в ухвалі від 27.06.2003 Суд наголосив, що питання внесення змін до нормативних актів, заповнення прогалин, усунення суперечностей і колізій між законами та іншими нормативними актами не є компетенцією КС.
Що стосується нагород, то КС зауважив, що одного лише цитування нормативних актів без належної аргументації не достатньо для доведення невідповідності Конституції оспорюваного акта.

Суддею-доповідачем у цій справі був Петро Філюк.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!