Якщо на момент звернення з позовом до суду положення закону вже визнано неконституційним, задоволення позовних вимог (виконання яких здійснювалося би на майбутнє) суперечитиме принципу правової визначеності.
З таким висновком апеляційної інстанції у справі №921/229/22 погодився Касаційний господарський суд, інформує «Закон і Бізнес».
Спір стосувався стягнення частини чистого прибутку за результатами фінансово господарської діяльності ВАТ «Тернопільобленерго» у 2018 році. Товариство сплатило до державного бюджету 50% чистого прибутку за 2018 рік.
У грудні 2019 року Кабмін збільшив до 90% базовий норматив відрахування. У травні 2022 року прокурор в інтересах Міненерго та управління ДПС звернувся з позовом до ВАТ про стягнення частини чистого прибутку за 2018 рік з урахуванням збільшених нормативів.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд це рішення скасував та ухвалив нове — про відмову у позові.
Конституційний Суд рішенням від 22.07.2020 № 8-р(I)/2020 визнав неконституційним абз.8 ч.5 ст.11 закону «Про управління об’єктами державної власності» та вказав, що він втрачає чинність з дня ухвалення цього рішення. Проте правовою підставою позову прокурор зазначив саме згадану норму, вважаючи, що під час виникнення обов’язку сплати частини чистого прибутку за 2018 рік вона була чинною.
Як зазначив КС, передбачений у цьому положенні закону механізм, який полягає в обов’язковому спрямуванні частини чистого прибутку до державного бюджету без волевиявлення учасників господарської організації, обмежує їх корпоративні права, зокрема таку складову, як правомочність на участь в управлінні господарською організацією.
З огляду на це, КГС указав, що абз.8 ч.5 ст.11 закону не підлягає застосуванню до спірних правовідносин як такий, що суперечить Конституції, з мотивів, викладених у рішенні КС. Відповідно, позов прокурора, поданий на підставі цієї норми, задоволенню не підлягає.
Водночас, оскільки цю норму вже визнано такою, що не відповідає Конституції, Верховний Суд не має передбачених ч. 6 ст. 11 ГПК підстав для вирішення питання стосовно внесення до КС подання щодо конституційності такої норми.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!