Солідарна відповідальність та способи її уникнення крізь призму норм та практики
Коли справа пахне неплатоспроможністю, головне чесно зізнатись собі у банкрутстві і вчасно встановити це в судовому порядку. Інакше будь-які загравання із часом та активами призведуть до солідарної відповідальності самого керівника.
Сила імперативу
У Вищій школі адвокатури пройшов вебінар «Солідарна відповідальність у справах про банкрутство. Покладення боргів підприємства на керівника». Спікер заходу — адвокат, арбітражний керуючий Юрій Григоренко — розповів про переваги процедури банкрутства, а також про те, як стягнути з ТОВ борги, якщо в нього немає активів.
Адвокат нагадав про імперативний обов’язок керівника боржника, за яким відповідно до п.2 ст.4 Кодексу з процедур банкрутства,у разі виникнення ознак банкрутства він зобов’язаний надіслати засновникам та власнику майна відомості щодо наявності ознак банкрутства.
Пунктом 6 ст.34 КзПБ передбачено, що боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених КзПБ.
Разом із цим, ст.31 закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю» встановлює таке. Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50% порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного зборів включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового становища, про зменшення статутного капіталу або про ліквідацію товариства.
У разі порушення зазначеного обов’язку та визнання товариства банкрутом до закінчення трирічного строку з дня зниження вартості чистих активів, члени виконавчого органу солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства. Члени виконавчого органу, які доведуть, що не знали і не мали знати про таке зниження або голосували за рішення про скликання загальних зборів учасників у зв’язку із зниженням вартості чистих активів товариства, звільняються від відповідальності за порушення цього обов’язку.
Ю.Григоренко підсумував, що таким чином звернення до суду за заявою боржника є обов'язком керівника боржника, який не бажає настання солідарної відповідальності щодо нього особисто.
Якщо боржник подає таку заяву, він має довести момент виникнення загрози неплатоспроможності, надаючи відповідні документи в якості доказів, а також довести те, що керівник здійснював свої повноваження добросовісно і розумно, у належний час надіслав відомості засновникам про наявність ознак неплатоспроможності, саме у місячний строк отримав від керівного органу рішення про звернення до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство і звернувся з ним до суду.
Спікер наголосив, що розмір вимог, що підлягає солідарній відповідальності, має відповідати вимогам, які внесені до реєстру вимог кредиторів. Право на подання заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника є виключно у кредитора, арбітражний керуючий такого права не має.
Керівник боржника може подати заяву про застосування позовної давності до господарського суду, і така заява має бути розглянута. Проте, важливим є те, що кредитор набуває права на подання заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника після відповідної ухвали суду, де зазначається про порушення керівником боржника вимог ч. 6 ст. 34 КзПБ. Тобто з моменту постановлення такої ухвали починається облік трирічного строку позовної давності, оскільки в цій ухвалі фіксується факт порушення з боку керівника, а боржник дізнається про порушення своїх прав.
Гра на виживання
Які ж існують способи уникнення солідарної відповідальності? Є кілька варіантів залежно від того, на якому етапі проблеми знаходиться керівник боржника.
По-перше, задовольнити вимоги кредитора в повному обсязі протягом розумного часу після настання строку виконання. По-друге, після прийняття судом заяви кредитора сплатити борг у строк до завершення підготовчого засідання, аби не допустити відкриття справи (ч.3 ст.39 КзПБ). По-третє, задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, крім неустойки, і закрити справу (ч.7 ст.41 КзПБ).
У протилежному випадку керівник буде зобов’язаний за рахунок власного майна заплатити за вимогами кредиторів суму грошового зобов’язання, яку не вдалося погасити в межах справи про банкрутство. Майно включається до ліквідаційної маси з урахуванням обмежень, встановлених КзПБ для фізичних осіб. Пошук активів керівника здійснює арбітражний керуючий.
Ю.Григоренко ознайомив учасників вебінару з тематичною судовою практикою. Так, у постанові Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №910/2971/20 роз’яснюється, що для встановлення наявності загрози неплатоспроможності підприємства мають бути одночасно наявні два юридичних факти:
існування у підприємства зобов’язань щонайменше перед двома кредиторами, строк для виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні відносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики тощо);
перевищення сумарного розміру зобов’язань перед кредиторами, строк виконання яких настав, над розміром усіх активів підприємства, тобто нездатність підприємства задовольнити вимоги виконати зобов’язання ні у добровільному, ні у примусовому порядку.
У цій же справі йдеться про те, як виходити із ситуації, коли у кредитора відсутній безпосередній доступ до зазначеного переліку документів та можливість надати їх до суду разом із заявою про солідарну відповідальність керівника боржник.
В іншій справі — №902/1023/19 (постанова від 14.09.2021) КГС указав судам нижчих інстанцій на помилковість у дослідженнях під час розгляду спору. Так, у Верховному Суді наголосили, що слід встановлювати не ознаки неплатоспроможності, а ознаки загрози неплатоспроможності.
На підстави для звільнення керівника від солідарної відповідальності вказав КГС у постанові від 6.10.2022 у справі №903/988/20. Так, якщо керівник, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, він може бути звільнений від такої відповідальності.
В банкрутстві не програти зможе той, хто швидше доведе, що компанія неплатоспроможна
Матеріали за темою
Ухвалено нову директиву щодо гармонізації деяких аспектів законодавства про неплатоспроможність
22.04.2026
Про реформу банкрутства розповість адвокат
22.04.2026
Чи діє альтернативна підсудність у спорі про недійсність договору закупівлі електроенергії — ОП КГС
14.04.2026
Відповіді на питання, що цікавлять боржника
24.03.2026
Чи повинен продавець поставити товар у разі повернення покупцю попередньої оплати — ВП ВС
18.03.2026
Як фізичній особі законно позбутися боргів
13.03.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!