«А строку було сорок сороків»

У судовій практиці вимальовується своя закономірність: у будь-якій не зрозумілій ситуації спочатку все заморожується, а згодом сама ситуація перестає бути однозначним виправданням. Зі строками під час карантину та війни відбувалось те саме.

Сплив та настання

Про строки у цивільному процесі крізь призму карантину та воєнного стану розповіли у Вищій школі адвокатури. Лектор вебінару — адвокат Людмила Гриценко звернулась до визначення понять «строк» та «термін».

Згідно ст.251 Цивільного кодексу строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін у цьому ж контексті пов’язується із настанням.  Процесуальні строки можуть бути встановлені законом або судом. За суб’єктним складом умовно кажучи є дві групи строків — для суду і для учасників.

Для суду прикладами таких строків можуть бути:

ч.5 ст.184 ЦПК: суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше 5 днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків;

ч.3 ст.189 ЦПК: підготовче провадження має бути проведене протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі;

ч.2 ст.196 ЦПК: підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через 30 днів з дня відкриття провадження у справі;

ч.1 ст.210 ЦПК: суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження — не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Однак Л.Гриценко зауважила, що по відношенню до процесуальних строків має бути застосований пропорційний підхід, адже порушення цих строків не завжди матиме негативні наслідки.

Так, наприклад, ч.6 ст.259 ЦПК містить норму за якою у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як 10 днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження — не більш як 5 днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як 5 днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Для учасників справи прикладами процесуальних строків можуть бути:

ч.2 ст.69 ЦПК: свідок зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини;

ч.7 ст.84 ЦПК: особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом 5 днів з дня вручення ухвали;

ч.7 ст.178 ЦПК: відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На практиці ж деякі права доводиться реалізувати щоразу після призначення нового судового засідання у справі. Так, Л.Гриценко зазначила, що у цивільному процесі немає такої практики, за якою захисник міг би одного разу подати заяву про дистанційний розгляд справи, і потім весь час брати участь в засіданнях онлайн. При цьому згідно ч.2 ст.212 ЦПК, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання (строк/ термін).

Говорячи про процесуальні строки в аспекті дії воєнного стану, лектор порадила звернутись до «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК, а саме п.19, який продовжує строки, визначені стст.257—259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.

Літопис від ковіду

Спікер здійснила ретроспективну подорож на початок карантину за допомогою судової практики, аби показати як змінювався підхід щодо продовження процесуальних строків.

Так, спочатку Касаційний цивільний суд надав судам методичну інформацію щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину (22.04.2020). Вона полягала у тому, що строки продовжувались на період дії карантину. КЦС звертав увагу на те, що установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину. Якщо процесуальний строк почав перебіг під час дії карантину, то його тривалість має складати: кількість днів до закінчення карантину + визначений законом процесуальний строк. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється. КЦС вказав і на те, що рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження.

Однак згодом закон №540-IX, на який спирались у цій логіці, був скасований. На що окреслений документ встиг вплинути? Л.Гриценко навела в якості прикладу справу про розірвання шлюбу — №711/1169/20. У ній судове рішення було винесено 17.03.2020, а набрало законної сили лиши 7.08.2020.

Згодом з’явилась постанова КЦС від 18.01.2022 у справі №370/522/16-ц, в якій суд дійшов висновку, що сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником негативних обставин, які зумовлені карантинними обмеженнями і були перешкодою для вчинення процесуальних дій.

У цій же постанові суд вказав на те, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В іншій постанові — від 8.12.2022 у справі №990/102/22 — Велика палата роз’яснила правила застосування карантину та воєнного стану як причини пропуску строків.

У стані війни

Що стосується безпосередньо процесуальних строків та воєнного стану, тут розгорталась своя логіка. Спочатку з’явились рекомендації Ради суддів щодо роботи судів в умовах воєнного стану (від 2.03.2022). Згодом в ухвалі  (від 07.06.2022 у справі №910/10006/19) ВС роз’яснив учасникам процесу право на подання до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції для забезпечення  в тому числі розумних строків розгляду справи в умовах воєнної агресії проти України.

А в ухвалі від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц КЦС зробив висновок, схожий на ковідний — сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не є підставою для поновлення пропущеного строку, встановленого законом для вчинення процесуальної дії. Тож питання поновлення строку на касаційне оскарження має вирішуватись в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Не менш важливою є й постанова КЦС від 11.08.2022 у справі №199/8478/21, в якій суд констатував, що стан війни в Україні створює об’єктивні перешкоди для реалізації прав на судовий захист. Проте зазначив, що в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.

В іншій постанові — від 8.12.2022 у справі №990/102/22 — ВП ВС роз’яснила правила застосування карантину та воєнного стану як причини пропуску строків. А в постанові від 11.01.2023 у справі №127/27446/20 КЦС звернув увагу на те, що норми ЦПК не вказують, в який інтервал часу (з дати направлення скарги) заявник скарги повинен цікавитися рухом провадження у справі, враховуючи надзвичайну завантаженість суду і введення у державі воєнного стану.

У цій же справі КЦС дійшов висновку, що вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду. Тож у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Закон і Бізнес