Незалежно від часу відкриття провадження у справі, при вчиненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент їхнього вчинення.
Про це нагадала Велика палата ВС, залишаючи в силі постанову апеляційного суду в справі №2-3887/2009, повідомляє «Закон і Бізнес».
Серед іншого, ВП мала відповісти на питання, чи міг апеляційний суд поновити міській раді, яка подала у 2018 році апеляційну скаргу як представник територіальної громади, що не була залучена до участі у справі, строк на оскарження рішення суду першої інстанції, ухваленого у 2009 році? ВП ВС дала ствердну відповідь на це питання з огляду на таке.
Припис абз.3 ч.3 ст.297 ЦПК (у редакції закону №4176-VI) про преклюзивний річний строк для оскарження судових рішень органами місцевого самоврядування, є незастосовним у цій справі. Він був відсутнім на час ухвалення рішення суду першої інстанції, а міськрада, яка діє як представник територіальної громади, що не була залучена до участі у справі, подала апеляційну скаргу після набрання чинності законом від 3.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017. Тоді як відповідний преклюзивний однорічний строк поширюється за умови залучення до участі у справі та належного повідомлення про її розгляд.
ЦПК у редакції закону №2147-VIII у ч.3 ст.3 передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (див. також ч.3 ст.3 ГПК у редакції закону №2147-VIII). Аналогічний за змістом припис був передбачений у ч.3 ст.2 ЦПК у редакції, що діяла до набрання чинності законом №2147-VIII.
Згідно з пп.13 п.1 розд.ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК у редакції закону №2147-VIII, застосовним до судових рішень, ухвалених судами першої інстанції перед набранням чинності цією редакцією кодексу, такі рішення набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
У цій справі суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову у серпні 2009 року, тобто задовго до набрання чинності законом №4176-VI, правила якого щодо строку апеляційного оскарження діяли до набрання чинності законом №2147-VIII. Тільки у вересні 2018 року представник міськради, що не брала участі у справі, ознайомився з матеріалами справи й отримав копію рішення, а у жовтні того ж року міськрада подала апеляційну скаргу.
Тож ВП ВС відступила від висновків, сформульованих, зокрема, в її постанові від 19.06.2019 у справі № 2-1678/05 та постанові КГС від 10.11.2020 у справі № 13/197-10. Й, відповідно, відмовила у задоволенні касаційної скарги, залишивши в силі постанову апеляційного суду, якої відмовив у позові щодо визнання права на спадщину.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Як визнати заповіт недійсним
20.10.2025
Як відбувається тлумачення заповіту
13.10.2025


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!