Відповідь на адвокатський запит: юрисдикція залежить від змісту — ВП ВС

Сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, а ширшому колу суб’єктів.

На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду, переглядаючи справу №520/13981/21, інформує «Закон і Бізнес».

Адвокатське об’єднання звернулося до адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку про визнання протиправними дій відповідача щодо нерозгляду адвокатського запиту та ненадання запитуваної інформації.

Суди попередніх інстанцій закрили провадження в справі, керуючись тим, що цей спір віднесений до юрисдикції господарських судів.

У постанові від 18.08.2022 ВП ВС зауважила, що ФГВФО як юридична особа публічного права може бути суб’єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб’єкта владних повноважень.

Визначений ст.3 закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правовий статус ФГВФО як юридичної особи публічного права, що має відокремлене майно, яке є об’єктом права державної власності й перебуває в його господарському віданні, не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації. Адже Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Таким чином, розглядаючи адвокатський запит, поданий у зв’язку з наданням правової допомоги товариству в господарській справі щодо припинення зобов’язань за його договорами кредитної лінії з банком, уповноважена особа діяла не як суб’єкт владних повноважень, а як орган управління банку.

Тож Велика палата дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів. Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанції про підсудність цієї справи суду господарської юрисдикції.

До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, яка необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов’язково має бути публічною.

 Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов’язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті закону «Про доступ до публічної інформації», а також дотриматися вимог останнього, звернувши увагу суб’єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Проте в цій справі АО, зазначаючи про підстави отримання запитуваної інформації, послалося виключно на стст.20, 23, 24 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і запитувало інформацію, яка стосується приватноправових відносин. Це не дає підстав вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.

Закон і Бізнес