Зовнішня реклама: хто видає дозвіл та контролює її зміст — практика ВС

Вивіска не є рекламою у разі розміщення на ній одного з видів інформації: зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності та ін., а не їх сукупність

На таку особливість розуміння реклами звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №814/2539/14, інформує «Закон і Бізнес».

Спірним у цій справі було вирішення питання чи підпадає розміщена на будівлі вивіска з позначенням «Аптека низьких цін» під критерії поняття реклами.

КАС дійшов висновку, що реклама — це інформація, а вивіска (табличка) — спосіб розміщення інформації. Вивіска (табличка) може мати як рекламний характер, так і інформаційний. Різниця полягає у змісті інформації, а не способі її представлення. Тож Суд дійшов висновку, що розміщена вивіска є інформаційною — знак для товарів і послуг, тобто не є рекламою відповідно до ч.6 ст.9 Закону «Про рекламу», та не потребує отримання відповідного дозволу.

КАС зробив акцент на помилковості висновків апеляційного суду, що логотип позивача ототожнюється з інформацією про умови акцій-знижок, а тому така вивіска належить до зовнішньої реклами.

Інші приклади вирішення спорів щодо розміщення зовнішньої реклами містяться в огляді судової практики  за січень 2018-го — листопад 2021 року).

Зокрема, в огляді вміщено правові позиції щодо:

повноважень органів місцевого самоврядування на встановлення порядку демонтажу рекламних конструкцій;

меж компетенції органів Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Національної поліції щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу;

участі контролюючих органів, зокрема, Державтоінспекції в процедурі погодження дозвільної документації на розміщення зовнішньої реклами;

притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері розміщення реклами;

визначення суб’єкта відповідальності у сфері розміщення реклами.

Закон і Бізнес