Як ADER HABER захистила підприємство від регуляторного тиску на 150 млн грн.
Тривалість — майже 10 років. Сума під загрозою — близько 150 млн грн. Відповідач — НКРЕКП, один з найвпливовіших регуляторів країни. Результат — повне скасування оскаржуваних постанов. 18 лютого 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив правову позицію юридичної команди ADER HABER у справі №826/3880/18 на захист ПрАТ «Черкаське хімволокно».
Контекст: що перевіряли і чим це закінчилося
Ця справа — не просто перемога одного клієнта. Це судовий прецедент, який окреслює межі дискреційних повноважень державного регулятора і дає бізнесу конкретні інструменти захисту.
ПрАТ «Черкаське хімволокно» є виробником теплової та електричної енергії і виконавцем комунальних послуг у Черкасах. За результатами планової перевірки діяльності підприємства за 2016 рік НКРЕКП прийняла постанови про застосування санкцій та вжиття заходів впливу.
Постанови передбачали два блоки вимог. Перший — штрафні санкції в сукупному розмірі близько 1,8 млн грн. Другий — зобов’язання переглянути Інвестиційну програму на 2018 рік і виконати її заходи за рахунок визначеної регулятором «економії» у сумі близько 149 млн грн. Саме ця сума — головний предмет спору.
Складність справи посилювалася галузевим контекстом: перевірка й оскаржувані рішення припали на період кардинальної трансформації ринку — скасування закону «Про електроенергетику» та прийняття закону «Про ринок електричної енергії». Регулятор скористався цим переходом по-своєму.
Шість порушень, які встановив суд
Правову позицію сформувала юридична команда під керівництвом партнера Тетяни Данільцевої, у складі старшого юриста Вадима Пономаренка та юриста Ангеліни Дубрової.
Суд погодився з усіма ключовими аргументами:
1. Порушення принципу своєчасності. Постанови прийняті у лютому 2018 року — більш ніж через 8 місяців після завершення планових перевірок. Суд кваліфікував це як порушення вимог до своєчасності рішень суб’єкта владних повноважень.
2. Зворотна дія закону. НКРЕКП застосувала норми закону «Про ринок електричної енергії» до правовідносин 2016 року — тобто до подій, що відбулися до набрання цим законом чинності. Пряме порушення принципу заборони зворотної дії закону в часі.
3. Порушення принципу lex specialis. При визначенні розміру штрафу за порушення ліцензійних умов у сфері теплопостачання регулятор застосував загальну норму закону «Про природні монополії», проігнорувавши спеціальну норму закону «Про теплопостачання» з іншим граничним розміром санкції.
4. Необґрунтованість і непропорційність санкцій. НКРЕКП обрала максимальний розмір штрафу без жодного вмотивованого обґрунтування — чому саме такий розмір і чому менший штраф є неможливим. Суд визнав це порушенням принципів обґрунтованості та пропорційності.
5. Подвійне притягнення до відповідальності. Регулятор розділив єдину інвестиційну програму на складові за видами діяльності і застосував штраф за кожну окремо. Суд кваліфікував це як порушення ст.61 Конституції та принципу правової визначеності.
6. Перевищення повноважень. На момент прийняття оскаржуваної постанови НКРЕКП діяла з порушенням ст.19 Конституції — поза межами наданих повноважень, оскільки не мала права зобов’язувати ліцензіата вносити зміни до інвестиційної програми та враховувати кошти як додаткове джерело її фінансування.
Що взяти з цього бізнесу
Шість порушень у одній справі — це не виняток. Це системний портрет того, як регулятор може діяти, якщо йому не заперечують.
Кілька практичних висновків для будь-якого підприємства в регульованій галузі.
Фіксуйте дати. Строки прийняття рішень після перевірки — самостійна підстава для оскарження.
Перевіряйте, який закон застосовано. Якщо норма набрала чинності після подій, що перевіряються, — її застосування незаконне.
Вимагайте обґрунтування санкції. Регулятор зобов’язаний пояснити розмір штрафу. Без цього рішення вразливе.
Рахуйте: одне діяння — одна санкція. Будь-який «поділ» єдиного порушення на частини для множинного штрафу — порушення Конституції.
Оскаржуйте повністю. В цій справі перемогу забезпечив захист не лише від штрафів, але й від незаконного втручання в інвестиційну програму — тобто комплексна, а не фрагментарна стратегія.
Підсумок
Регуляторний спір — це не вирок.
Справа №826/3880/18 показала: системна правова позиція і стратегічна витримка здатні забезпечити перемогу навіть у найскладніших спорах з державними органами.
Дискреція регулятора не є безмежною — і суд це підтвердив.
Правову позицію сформувала юридична команда під керівництвом партнера Тетяни Данільцевої, у складі старшого юриста Вадима Пономаренка та юриста Ангеліни Дубрової.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!