Фізосіб не лише визнаватимуть банкрутами, але й обмежуватимуть їх дієздатність
Народні депутати задумалися над змінами до Цивільного кодексу, які запровадять механізм банкрутства фізичних осіб. При цьому потенційні банкрути ризикують не лише своїм майном, а й частиною особистих прав.
Актуальна проблема
У парламенті зареєстровано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи» (№1145). Слід зазначити, що з часу початку фінансової кризи це вже не перша спроба законодавчо закріпити механізм банкрутства фізичних осіб. Перші кроки були зроблені ще у 2009 і 2010 роках, проте тоді відповідні ініціативи так і не знайшли підтримки більшості нардепів.
Цього разу запровадити новий механізм узявся представник ВО «Батьківщина» Микола Катеринчук. Як наголошує парламентар, нині для введення процедури банкрутства фізичних осіб є всі підстави. Зокрема, він відзначає, що внаслідок економічної кризи обсяг проблемних кредитів у банківській системі вже перевищив 180 млрд грн., десятки тисяч позичальників потрапили в скрутне фінансове становище й не спроможні обслуговувати свої борги.
Крім цього, розширення ринку іпотечного та споживчого кредитування, а також зростання обсягу простроченої заборгованості за кредитами зумовили необхідність адекватного законодавчого регулювання питань, пов’язаних з банкрутством громадянина, який не є приватним підприємцем.
«У даний час виконання завдання забезпечення розвитку ринку споживчого кредитування значним чином ускладнене негативними очікуваннями споживачів — страхом перед можливістю опинитися нездатним вчасно розплатитися з кредитною організацією. У результаті виконавчого провадження громадянин-боржник залишається з мінімумом майна, що аж ніяк не стимулює ділову активність населення», — відзначає нардеп.
Водночас, наголошує М.Катеринчук, чинне законодавство не відповідає інтересам кредиторів, обмежуючи їх у можливості стягування боргів правовими засобами. Тому єдина можливість для банку стягнути борги з неплатоспроможного позичальника — це виконавче провадження, суть якого полягає у зверненні стягнення на майно громадянина державними виконавцями на вимогу першого кредитора, який звернувся до суду з такою вимогою. Як наслідок, кредитори, що не встигли пред’явити свої вимоги через незнання, залишаються ні з чим.
Разом з тим, за словами нардепа, світова практика регулювання процедур банкрутства виходить з визнання інституту «споживчого банкрутства» благом для сумлінного громадянина, оскільки дозволяє йому в ході одного процесу звільнитися від боргів, надавши для розрахунку з кредиторами своє майно.
Конституційні обмеження
Тож саме таке благо має намір запровадити парламентар для громадян, які потрапили в скрутне фінансове становище. Для цього планується доповнити ЦК ст.301, якою передбачена процедура банкрутства фізичної особи.
Згідно з проектом справу про банкрутство фізособи може бути порушено судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менш ніж 150 мінімальних розмірів заробітної плати (станом на 1.03.2013 ця сума становить 172050 грн.) і не були задоволені боржником протягом 6 місяців після встановленого для їх погашення строку.
Цю статтю законодавець має намір розмістити поряд з нормами, що регулюють питання цивільної дієздатності. Відповідно до ст.30 ЦК «цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом».
Виділяють повну, обмежену, часткову, неповну цивільну дієздатність. Крім цього, фізична особа може бути визнана недієздатною. Відповідно до проекту вказаний перелік може бути доповнено ще одним видом цивільної дієздатності — «банкрутство фізичної особи».
Банкрутство громадянина ініціатор проекту розглядає як один зі способів обмеження цивільної дієздатності фізичної особи. Так, протягом 5 років після визнання людини банкрутом вона не зможе бути зареєстрована фізичною особою — підприємцем, призначена або обрана одноосібним виконавчим органом юридичної особи, набувати майно або отримувати кошти в кредит, надавати поруку, передавати майно в заставу.
Загалом таке покарання може бути доречним і навіть необхідним для банкрута, проте слід звернути увагу на те, що запровадження вищенаведених заходів у запропонованій редакції обмежує конституційні права громадян.
Вже знайома процедура
Планується внести зміни також до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так, справи про банкрутство фізичних осіб мають розглядатися судами загальної юрисдикції за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом. Відповідну справу може бути порушено за заявою самого боржника або кредитора. Якщо остання подається дебітором, то одночасно слід надати план погашення боргів. Якщо ж банкрутство ініціює кредитор, то неплатник має право протягом місяця з дня прийняття заяви подати до суду план погашення боргів, копії якого одночасно направити позикодавця та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
План погашення боргів повинен включати:
• перелік боргів, які визнаються та щодо яких є намір їх погасити;
• строк його виконання, який не може перевищувати 5 років, а за зобов’язаннями, що виникають з іпотеки — 20 років;
• перелік та повний опис майнових активів фізичної особи, які їй належать на праві власності на момент складення плану погашення боргів;
• відомості про постійні доходи винуватця;
• розмір суми, яка щомісячно залишається фізичній особі та членам її сім’ї на споживання;
• розмір сум, спосіб та строки, протягом яких боржник направлятиме їх на погашення вимог кредиторів.
Протягом місяця з дня прийняття судом заяви про порушення справи про банкрутство боржник зобов’язаний надати суду, кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство перелік та повний опис своїх активів (коштів, майна та майнових прав), які належать йому на праві власності на момент складення такого переліку, за винятком випадків, коли подається план погашення боргів.
Проект також передбачає можливість уведення процедури розпорядження активами боржника та призначення розпорядника майна. Така процедура допускається на будь-якій стадії розгляду справи та лише в разі, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим погашення вимог кредиторів та інших учасників провадження у справі про банкрутство.
Претензії кредиторів задовольняються в такій черговості:
1) вимоги людей, перед якими фізична особа несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів;
2) інші вимоги особистого характеру;
3) вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи;
4) вимоги щодо сплати податків і зборів;
5) претензії інших кредиторів.
Трохи про споживчий кредит
Крім того, проект містить ряд змін та доповнень до закону «Про захист прав споживачів» щодо регулювання питання надання споживчого кредиту. Зокрема, пропонується дещо змінити порядок дострокового повернення останнього. Якщо позикодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту внаслідок порушення споживачем умов договору одержує право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право тільки в разі:
• перевищення сумою поточної заборгованості суми сукупної вартості кредиту більш як на 50%;
• порушення істотних умов кредитного договору, а саме — відмови споживача від страхування продукції або особистого страхування, якщо це передбачено умовами договору.
В інших випадках порушення умов кредитного договору кредитодавець має право стягнути з позивача поточну заборгованість або реалізувати право на застосування штрафних санкцій та нарахування пені згідно з умовами договору.
Також планується продовжити строк повернення споживчого кредиту на вимогу кредитодавця до 2 місяців, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла — 4 місяців з дня одержання повідомлення.
Актуальність питань, які законодавець сподівається вирішити, важко недооцінити. Прийняття такого закону дасть змогу запровадити інститут банкрутства фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, зменшити обсяг проблемних кредитів у банківській системі й допомогти позичальникам, які потрапили в скрутне фінансове становище й не спроможні обслуговувати свої борги. Проте документ містить низку недоліків, а тому у фахівців попереду копітка робота над удосконаленням тексту.
Фінансові проблеми поставили чимало громадян на межу банкрутства, не вистачає лише відповідних норм.
Матеріали за темою
Коментарі
Логика есть. Но вам, б...и, не известно что ли что такое право в Украине? Вам что бомжей мало? Или вы не понимаете почему люди берут кредиты и под какие проценты? Насрите на Конституцию по-взрослому и…