На хвилі позитиву

Чому суд не може змінити гонорар адвоката та як пандемія зробила юристів щасливими

На VІІ південноукраїнському юридичному форумі проаналізували останні тенденції правничої практики 2020 та 2021 років, нові виклики для бізнесу, відкриття ринку земель і регіональний ринок юридичних послуг в умовах пандемії.

Принципи компенсації

Поради щодо відшкодування витрат на правову допомогу, судова практика, правила подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката стали ключовими питаннями однієї із сесій форуму, організованого Асоціацією правників України.

Адвокат, фахівець із морського права юридичної фірми «АНК» Костянтин Моряков поділився практичними питаннями та виокремив із судової практики окремі аспекти. Наприклад, він звернув увагу на те, що сторона, яка виграла справу, повинна отримати від сторони, яка програла, відшкодування зборів і витрат, з гонорарами адвокатів включно, які вона обґрунтовано понесла у зв’язку з розглядом. Такий висновок можна зробити, ознайомившись із додатковою постановою Верховного Суду від 5.09.2019 у справі №826/841/17.

А сама наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Про це свідчить постанова Великої палати ВС від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц.

Розмір же гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, і суд не має права втручатися в ці правовідносини (додаткова постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). При цьому процесуальне законодавство не передбачає обов’язку сторони доводити обґрунтованість ринкової вартості витрат на правничу допомогу (постанова ВС від 9.04.2019 у справі №826/2689/15).

Разом з тим від учасника справи не вимагається доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Достатнім є підтвердження тільки кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме стільки годин витрачено на відповідні дії. Про це свідчить цілий ряд постанов ВС: від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 20.12.2018 у справі №316/1923/16-а, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18.

Час, який адвокат витрачає на дорогу для участі в судовому засіданні, також є складовою правничої допомоги й підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Таку аргументацію можна зустріти в постанові ВС від 25.05.2021 у справі №910/7586/19. А нашумілий у правничій спільноті «гонорар успіху» є складовою частиною винагороди адвоката (постанова ВП ВС від 12.05.2021 у справі №904/4507/18).

Також К.Моряков указав на те, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, сплачено їх стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова об’єднаної палати ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19). Суд же з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП ВС від 3.10.2019 у справі №922/445/19).

На заваді відшкодуванню

До обговорення приєдналася й Ганна Бондаренко-Легких із Господарського суду м.Києва, яка розглянула правила подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та інші спірні питання. Зокрема, суддя наголосила на важливості вчасно подавати докази та дотримуватись умов і строків їх подання всіма учасникам справи.

Г.Бондаренко-Легких також звернула увагу на основні помилки, що стають на заваді задоволенню вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Серед них незазначення орієнтовної суми витрат при поданні першої заяви по суті справи. Часто бракує всіх доказів понесення витрат на адвоката, зокрема: договору, додаткової угоди, переліку наданих послуг, акта прийняття клієнтом наданих послуг, їх оплати відповідно до умов договору.

На заваді може стати і несвоєчасне подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та ненадсилання доказів понесення фактичних витрат іншим учасникам судового процесу, що позбавляє суд можливості взяти подані докази до уваги.

Без контролю, але з підтримкою

Злободенними виявилися питання, що виникають при впровадженні електронного документообігу, розкритті кінцевих бенефіціарів та оскарженні рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в судовому порядку.

Комерційний директор сервісу цифрових рішень для бізнесу «Вчасно» Костянтин Юрченко прокоментував закони «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також навів приклади переваг переходу та простоти у використанні електронного документообігу.

Водночас партнер Interlegal Ірина Воєводіна порушила тему розкриття кінцевих бенефіціарів у світлі закону про контрольовані іноземні компанії та назвала такі шляхи розкриття власника КІК в Україні:

зв’язок з Україною (операції, документи, дочірні компанії);

відкриття іноземних реєстрів акціонерів/бенефіціарів;

запит податкових органів України в іноземні органи;

збір інформації митними органами України;

обмін фінансовою інформацією (CRS) та робота бюро економічної безпеки;

банківський комплаєнс в Україні та за кордоном.

На завершальній сесії форуму обговорювали питання впливу пандемії на роботу юридичних компаній, побудови нової форми відносин і залучення нових клієнтів в умовах диджиталізації, участі в рейтингах та дохідності юридичного ринку, розширення каналів комунікації в просуванні на ринку.

Партнер Legal Marketing Solutions Тетяна Бенько провела аналіз та виокремила такі тренди щодо факторів задоволення або лояльності команд юридичних компаній. Так, це гарні стосунки з безпосереднім керівником та колегами; гарна репутація компанії, перспектива її розвитку; можливість отримувати нові знання та вміння, навчатися; офіційне працевлаштування, біла зарплата.

За дослідженнями, в останній рік значно знизилися показники особистої ефективності та відчуття контрою над процесом. І якщо в партнерів юридичних фірм рівень відчуття контролю становив 21%, то у звичайних юристів він впав до 8%.

Утім, пандемія спричинила появу не тільки негативних, а й позитивних тенденцій. Так, партнери юркомпаній відчули більшу підтримку колег і відзначили покращення якості командної роботи. Значно зросло й відчуття причетності до єдиної команди, яка ставить амбітні цілі та успішно їх досягає. Юристи ж помітили, що вдалося краще дотримуватися балансу роботи та особистого часу. Особливо якщо працювати на хвилі позитиву.