Безальтернативна юрисдикція

Майновий спір підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство однієї зі сторін. Такий висновок зробив ВС в постанові №428/2376/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

28 квітня 2021 року                                м.Київ                                             №428/2376/20

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — СИНЕЛЬНИКОВА Є.В. (доповідач),
суддів: ГУЛЕЙКОВА І.Ю., ОСІЯНА О.М., САКАРИ Н.Ю., ШИПОВИЧА В.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання» на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.12.2020 та постанову Луганського апеляційного суду від 8.02.2021.

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2020 року ТОВ «ЛЕО» звернулось до суду з позовом до Особи 1, в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь вартість необлікованої електричної енергії у зв’язку із порушенням правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 51168,56 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Сєвєродонецького міськсуду від 14.12.2020 провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ЛЕО» до Особи 1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії закрито.

Ухвала мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.10.2019 порушено провадження у справі №913/567/19 про банкрутство ТОВ «ЛЕО». Враховуючи положення Кодексу з процедур банкрутства, суд першої інстанції вважав, що справа за позовом ТОВ «ЛЕО» до Особа 1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил роздрібного ринку електроенергії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а тому справа підлягає розгляду ГСЛО.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою ЛАС від 8.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ЛЕО» залишено без задоволення. Ухвалу Сєвєродонецького міськсуду від 14.12.2020 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. При цьому суд апеляційної інстанції врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої палати ВС від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі №50/311-б.

Надходження касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ТОВ «ЛЕО» просить скасувати ухвалу Сєвєродонецького міськсуду від 14.12.2020 та постанову ЛАС від 8.02.2021 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що головним критерієм для розгляду справи в порядку господарського судочинства в рамках справи про банкрутство є саме майнові вимоги до боржника. На думку заявника, відповідачка у цій справі є споживачем, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. ТОВ «ЛЕО» вважає, що судами попередніх інстанцій порушено право позивача на справедливий розгляд справи, а також принцип рівності усіх учасників справи перед законом та судом. Заявник вважає, що суд першої інстанції, відкривши провадження у цивільній справі, мав розглянути позовні вимоги по суті <…>.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою ГCЛО від 18.10.2019 у справі №913/567/19, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 3.02.2020 та постановою ВC від 4.08.2020, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛЕО», введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів.

18.10.2019 оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «ЛЕО».

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЛЕО» перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство.

У березні 2020 року ТОВ «ЛЕО» звернулось до суду з позовом до Особи 1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕ <…>.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно зі стст.15, 16 Цивільного кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судова юрисдикція — це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб’єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

21.10.2019 введено в дію КзПБ від 18.10.2018 №2597-VIII.

У п.4 «Прикінцевих та перехідних положень» КзПБ установлено, що з дня введення в дію цього кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього кодексу.

Відповідно до ст.7 КзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників спору визначається відповідно до ГПК.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно з чч.1, 3 ст.3 ГПК судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції, цього кодексу, закону «Про міжнародне приватне право», закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законодавець указав, що у законі «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії. Цей закон втратив чинність з 21.10.2019, з набранням чинності КзПБ.

Частина 2 ст.7 КзПБ визначає підсудність майнових спорів, стороною в яких є боржник, одному господарському суду, який акумулює і вирішує усі майнові спори за участю боржника. Виключень з цього правила не передбачено.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми КзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси і проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, з огляду на положення законодавства, чинного на момент звернення позивача до суду, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, відносно якого порушено справу про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Саме господарський суд є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд спору, ініційованого ТОВ «ЛЕО».

Подібні за змістом висновки викладені у постановах ВП ВС від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 28.01.2020 у справі №50/311-б, постановах Касаційного господарського суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 6.02.2020 у справі №910/1116/18, від 2.10.2019 у справі №910/9535/18, від 21.11.2019 у справі №925/1205/15, постановах Касаційного цивільного суду від 20.05.2020 у справі №161/18582/17, від 24.02.2021 у справі №712/701/19.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

Встановивши, що на момент звернення позивача до суду із позовом до Особи 1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії щодо ТОВ «ЛЕО» порушено справу про банкрутство, ліквідаційна процедура щодо боржника не завершена, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що майновий спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «ЛЕО», в межах цієї справи.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави для скасування оскаржених рішень відсутні.

За змістом п.3 ч.6 ст.403 ЦПК справа підлягає передачі на розгляд ВП ВС, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, крім випадків, якщо ВП уже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб’єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що ВП ВС уже викладала у своїх постановах, зазначених вище, висновок щодо питання юрисдикції спору у подібних правовідносинах, підстави для передачі справи, що переглядається, на розгляд ВП ВС відсутні.

Відповідно до ст.410 ЦПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення — без змін.

Керуючись стст.402, 406, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» залишити без задоволення.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.12.2020 та постанову Луганського апеляційного суду від 8.02.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.