Неусвідомлена групова поведінка: чому українські судді не люблять окремих думок
Організаційна поведінка – частина теорії менеджменту, яка серед іншого вивчає групову поведінку груп (команд). Колегія суддів та колектив окремого суду є такими групами (командами), тому на них розповсюджуються групові ефекти з соціальної психології, а для корегування поведінки доступний весь інструментарій, якій був накоплений в теорії менеджменту. Чи впливають чинники групової поведінки на судові рішення, прийняті у складі колегії або палати суддів? Які викривлення демонструє групова поведінка українських суддів?
Мала кількість окремих думок
Згідно західних досліджень, судді не схильні писати окремі думки (навіть якщо не згодні з рішенням більшості), оскільки така поведінка збільшує кількість роботи для більшості суддів – з огляду на необхідність додаткової юридичної аргументації. Див. LEE EPSTEIN, SOME THOUGHTS ON THE STUDY OF JUDICIAL BEHAVIOR
Малу кількість окремих думок критикували і в Україні. В якості прикладу можна привести історію справи у звинуваченні у вчиненні вбивства, коли окрема думка в суді першої інстанції допомогла жінці отримати виправдання в апеляційному суді. В цій справі окрему думку склала відома своєю незалежністю звільнена суддя Печерського районного суду м. Києва Лариса Цокол.
Під час інтерв’ю в ході проекту «Incentives of judges» (укр. “Стимули суддів”) Фундації DEJURE опитуванні судді відмічали, що суддям не подобається, коли інші судді в колегії пишуть окремі думки, висловлюють свою незгоду з варіантом, запропонованим доповідачем. Це інтерпретувалось збільшенням ймовірності скасування рішення суду.
Детально питання окремих думок у Великій Палаті проаналізовані у статті судді Верховного Суду О.Кібенко.
З очевидних причин судді Великої Палати, не маючи ризику скасування власних рішень, більш схильні писати окремі думки, ніж судді судів нижчих інстанцій. Навіть поверхневе дослідження підтверджує цю тезу.
Так, судді Північного апеляційного господарського суду за весь час його роботи прийняли 16 окремих думок (на 19124 постанови), судді Касаційного господарського суду Верховного Суду - 136 (на 19 500 постанов), судді Великої палати Верховного суду - 170 (на 671 постанову за господарськими справами). Як видно на графіку, співвідношення окремих думок до постанов зростає за експоненціальною залежністю.
Звісно, що дані Єдиного державного реєстру судових рішень щодо кількості окремих думок можуть бути неточними. Ще можуть існувати невраховані під час пошуку особливості ухвалення рішень в певних інстанціях та за певними категоріями справ. Але тренд вважаємо очевидним – ймовірність ухвалення суддею окремої думки залежить від наявності вищої інстанції для перегляду цього рішення.
Крім того, наявність та частота ухвалення суддями окремих думок може бути непрямим показником якості їх роботи, тобто неупередженості, незалежності та ін. Тобто судді в колегії повинні поважати іншу думку, а не ображатись на незгоду з їх позицією.
Методологія оцінки за кількістю окремих думок потребує додаткових досліджень, але можемо привести ілюстративний приклад, який викликає додаткові запитання. Судді Київського апеляційного суду згідно даних Єдиного реєстру судових рішень ще не ухвалювали окремих думок, з моменту створення цього суду, хоча ними в конгеніальному складі було розглянуто багато тисяч справ. Натомість, судді Вищого антикорупційного суду ухвалили 14 окремих думок, хоча розглянули значно менше справ.
Самовідвід чи зміна колегії замість окремої думки
Як вже зазначалось в одній з попередніх колонок, у 2012 році росіяни провели дослідження, яке стосувалося також впливу власної думки/думки колег на судове рішення. Як бачимо, згідно з опитуваннями, рішення за аналогічними справами мали більший вплив, аніж власна думка. Водночас, власна думка була лише трохи важливішою, ніж думка колег.
Можемо припустити, що українські судді схоже ставляться до власної думки. Отже, для будь-якого судді його власна дума має істотне значення.
З відсутності значної кількості окремих думок тоді виходять наступні гіпотези:
Гіпотеза 1. Судді часто ухвалюють рішення, які самі вважають неправильними,
або/та
Гіпотеза 2: Судді ухиляються від розгляду справ та ухвалення неправильних на думку рішень шляхом самовідводу або іншим чином виходячи зі складу колегії (лікарняний, відпустка тощо).
Якщо зробити пошуки за судовими рішеннями Північного апеляційного суду, то ми побачимо, що слово «самовідвід» згадується 7331 разів, «відпустк*» (запит з урахуванням форм слова) – 3896 разів, «лікарнян*» - 10638 раз.
Отже, в суді, де судді склали усього 16 окремих думок, колегії суддів змінювались тисячі разів. Це викликає сумніви, що іноді судді могли штучним чином уникати участі в розгляді справ - шляхом самовідводу, або призначення розгляду справи на дати відпустки.
Гіпотеза про ухвалення суддями рішень, які вони самі вважають неправильними, теж потребує додаткових досліджень. Водночас під час інтерв’ю за проектом «Incentives of judges» опитувані судді відмічали, що зазвичай думка судді-доповідача має більшу вагу під час розгляду справ в колегії.
Корпоративізм, ксенофобія та поділ на своїх та чужих
Американські вчені з Cornell Law School досліджували, чи мають американські судді упередження щодо іноземців. На думку дослідників, американські судді схильні скоріше до ксенофілії, ніж до ксенофобії та ухвалюють рішення на користь іноземців в середньому більше, ніж в середньому на користь резидентів США. Це пояснюється дослідниками зокрема тим, що іноземці зазвичай не подають в суд у разі сумнівної правової позиції. При цьому навпаки у іноземців є викривлення сприйняття нібито наявності упереджень в суддів щодо них. Дослідження проводились кількісним методом, детальніше можна ознайомитись за посиланням.
А як щодо корпоративізму? В публічний площині достатньо багато критики щодо кругової поруки в суддів. Приклади можна переглянути тут і тут.
Водночас, було б непогано дослідити дані.
Чи дійсно суддям за одне й те саме порушення призначають менші стягнення чи покарання, або статистично рідше притягають до відповідальності? Якщо це підтвердиться, то яка причина: розрахунок на майбутнє за принципом «ти мені – я тобі» чи розуміння спільних інтересів? Спільні інтереси: це протидію незаконному впливу або про збереження можливості безкарного хабарництва?
Судді з Росії згідно дослідження, проведеного у 2012 році вважають, що для судді дуже важливо мати досвід роботі в апараті суду.
В якості пояснення дослідники вказують те, що статистично судді в Росії є жінками, які раніше працювали в апараті суду. Тому звісно вони і відзначають важливість подібного бекграунду.
Можливе пояснення – думка автора
Дійсно, судді схильні до певного корпоративізму. Скоріше за все дані підтвердять і певний рівень кругової поруки. Водночас, найбільш вірогідним поясненням здається саме підхід соціальної психології, тобто поділ на «своїх та чужих».
Після призначення особи на посаду судді адвокати та науковці часто змінюють коло спілкування, відчужуючись від колег, спілкування з якими могло б викликати підозри у корупції. Очевидно, що судді періодично зазнають впливу з метою прийняття певних рішень. Також, вони отримують немалу владу.
Вищезазначене певним чином формую ідентичність суддів, світ розподіляється на суддів та несуддів (усіх інших).
Надалі набувають чинності такі групові ефекти, як груповий фаворитизм та груповий егоїзм. Ефект групового фаворитизму — груповий ефект, тенденція надавати перевагу у рішеннях чи судженнях членам своєї групи проти членів чужої групи. Ефект групового егоїзму — груповий ефект, спрямованість групових інтересів, цілей і норм поведінки проти інтересів, цілей і норм окремих груп чи всього суспільства.
Наявні дослідження, що інформатори-викривачі (whistleblowers) піддаються цькуванню (bullying) в колективах. Зокрема, в цьому дослідженні вчені прийшли до висновку, що розуміння колегами причини дій викривача мало суттєве значення для зменшення частоти знущань, тоді як підтримка з боку уряду та НГО не мала значущого значення для її зменшення.
Нема підстав вважати, що ці явища булінгу, які відбуваються у більшості колективах, будуть відсутні в колективах суддів. Судді-викривачі в своїх публічних заявах скаржились на «моральний тиск і від голови суду, і від колег». На перший погляд причина такого цькування в тому, що корумповані судді зацікавлені в відсутності інформаторів-викривачів в їх судах, а також, відсутності такого явища взагалі.
Після заглиблення в тему більш вірогідною здається гіпотеза щодо дії ефекту «ми-вони», тобто неусвідомленого поділу на «своїх та чужих». До цього додається наслідуване з радянських часів негативне моральне ставлення до інформаторів, яке сформувалось внаслідок малого рівня довіри до державних інститутів.
З булінгом в школах ми намагаємось боротись, а як щодо булінгу в судах?
Ґрунти даних явищ закладені в психології людині та її еволюції.
Етолог Франс де Вааль у своїх дослідженнях доводив, що ці прояви групової поведінки притаманні приматам. Зокрема, ним був приведений експеримент, де двом мавпам різні нагороди за виконання однієї задачі. Одна мавпа отримувала огірок, а інша – виноград, при цьому та, до отримала огірок - реагувала на несправедливість. Детальніше див. інтерв’ю «Влада, корупція, секс. Що спільного між мавпами і політиками – розповідає приматолог Франс де Вааль».
Інший результат його дослідження – теза, що шимпанзе укладають коаліції. З книги "Політика у шимпанзе. Влада і секс у приматів": "Коли дві мавпи доходять до бійки або загрожують одна одній, будь-яка третя мавпа може вирішити вступити в сутичку і встати на бік однієї з них. Результатом виявляється коаліція двох проти однієї…».
Мова не про порівняння судів з мавпами, а про те, що вищезазначені ефекти є неусвідомленими.
Подолання багатьох групових ефектів є можливим, але необхідні додаткові дослідження. Наприклад, є думка про необхідність ротації суддів, зроблена таким чином, щоб виключити усталені колегії чи навіть ротація шляхом формування колегій онлайн з різних апеляційних судів.
Згідно статті 2 Кодексу суддівської етики суддя бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень. В тому числі і від неусвідомленого впливу своїх колег через групові ефекти. А щоб вимагати це від українських суддів ці ефекти треба ретельно дослідити та включити інформацію до них до курсу навчання в Національній школі суддів.

З підвищенням інстанції співвідношення окремих думок до постанов зростає за експоненціальною залежністю.
Матеріали за темою
Коли суддя може йти воювати: думка Голови ВС
14.04.2022
Діяння, передбачене складом ст.130 КпАП, підлягає криміналізації — думка судді
в„–50 (1556), 11.12—17.12.2021
Жінка переконала касаційну інстанцію, що справа про заочне розлучення не є малозначною
в„–46 (1552), 13.11—19.11.2021
Суддям пропонують писати SEO-оптимізовані рішення заради роботів
в„–30 (1536), 24.07—30.07.2021
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!