Для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на неї покладається також обов’язок доведення несумірності витрат.
У справі №904/3583/19 товариство просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі майже 170 тис. грн. З них понад 58 тис. грн. — за складання позовної заяви (7 год.); 25 тис. — складання відповіді на відзив (3 год.); майже 50 тис. — за участь у 4 судових засіданнях (з урахуванням часу на прибуття) та 29,2 тис. — за складання відзиву на зустрічну позовну заяву (7 год.). Згідно з договором вартість 1 год. становить одну мінімальну зарплату (4173 грн.).
У своїх запереченнях відповідач зазначив, що в нього викликає подив вартість складання позову з 3 сторінок, на що витрачено 7 год., та інших наданих послуг, а витрати, пов’язані з відрядженням, у розмірі 6,5 тис. грн. узагалі нічим не підтверджені.
Суди, зменшивши розмір витрат, що підлягають стягненню, до 35 тис. грн., зауважили, що керувалися критеріями розумності, необхідності та сумірності, урахувавши заперечення відповідача. Проте, як зазначив Касаційний господарський суд, жодним чином не обґрунтовано зменшення суми судових витрат із зазначенням, які саме з них не підлягають відшкодуванню повністю або частково.
КГС наголосив: суд з огляду принципи диспозитивності та змагальності не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Він повинен дати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення в клопотанні іншої сторони, а також її доказам стосовно невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям сумірності.
Крім того, слід чітко зазначити, яка з вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката. Адже тільки із цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Матеріали за темою
Помилка у підставах позову та позовна давність: ВС указав нюанс
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
ВС вказав суд, який має розглядати спори з Фондом держмайна
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Прийняття ГК стало найбільшою законодавчою трагедією сучасності, - член-кореспондент НАПрН Анатолій Довгерт
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Введені законодавцем процесуальні фільтри не зробили самі справи легшими, - суддя ВС Погребняк
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Шпарини ГПК, ЦПК та КАС, що використовуються для процесуальних зловживань, слід усувати системно
04.02.2021
Коли за майновий спір судовий збір не справляється — позиція ВС
в„–5 (1511), 30.01—05.02.2021
Коли вимога повернути майно не має майнової спрямованості - ВС
в„–5 (1511), 30.01—05.02.2021
ВС узагальнив практику з питань банкрутства (документ)
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
Не можна вимагати повернення частки ТОВ через її неоплату покупцем - ВС
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
Прокурор має довести бездіяльність держоргану, перш ніж звертатися з позовом в його інтересах — ВС
в„–3-4 (1509-1510), 16.01—29.01.2021
Суддя КГС наголосив на тому, що адвокатська монополія застосовна не в усіх випадках
в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020
Державна реєстрація нерухомості не легітимізує самочинне будівництво — ВС
в„–52 (1506), 26.12—31.12.2020
Чим суброгація вигідніша за регрес і чи можна застрахувати один об’єкт у різних компаніях
в„–46 (1500), 14.11—20.11.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!