Про витрати на адвоката

Для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на неї покладається також обов’язок доведення несумірності витрат.

У справі №904/3583/19 товариство просило стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі майже 170 тис. грн. З них понад 58 тис. грн. — за складання позовної заяви (7 год.); 25 тис. — складання відповіді на відзив (3 год.); майже 50 тис. — за участь у 4 судових засіданнях (з урахуванням часу на прибуття) та 29,2 тис. — за складання відзиву на зустрічну позовну заяву (7 год.). Згідно з договором вартість 1 год. становить одну мінімальну зарплату (4173 грн.).

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що в нього викликає подив вартість складання позову з 3 сторінок, на що витрачено 7 год., та інших наданих послуг, а витрати, пов’язані з відрядженням, у розмірі 6,5 тис. грн. узагалі нічим не підтверджені.

Суди, зменшивши розмір витрат, що підлягають стягненню, до 35 тис. грн., зауважили, що керувалися критеріями розумності, необхідності та сумірності, урахувавши заперечення відповідача. Проте, як зазначив Касаційний господарський суд, жодним чином не обґрунтовано зменшення суми судових витрат із зазначенням, які саме з них не підлягають відшкодуванню повністю або частково.

КГС наголосив: суд з огляду принципи диспозитивності та змагальності не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Він повинен дати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення в клопотанні іншої сторони, а також її доказам стосовно невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям сумірності.

Крім того, слід чітко зазначити, яка з вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката. Адже тільки із цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.