Про задоволення вимог кредиторів

Уведений судом мораторій унеможливлює індивідуальне задоволення боржником вимог кредиторів шляхом переходу права власності на предмет іпотеки після порушення справи про банкрутство.

Касаційний господарський суд визнав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові КГС від 31.07.2019 у справі №922/1787/18.

Як зазначено в постанові КГС від 14.05.2020, аналіз положень ч.3 ст.19 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.49 закону «Про іпотеку» свідчить, що зміст поняття «стадія продажу майна» не охоплює процедури придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна. Адже правовим наслідком реалізації іпотекодержателем цього права, визначеного ст.49 закону «Про іпотеку», є не продаж предмета іпотеки, а припинення забезпеченого іпотекою зобов’язання шляхом заліку вимог у рахунок ціни майна.

Отже, у такій ситуації жодного прояву засад конкуренції, характерної для продажу майна в розумінні положень закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», немає. Тому за встановлених судами обставин у справі №903/69/18 дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється на спірні правовідносини, а дії осіб щодо переходу права власності на спірне майно до стягувача є такими, що суперечать вимогам законодавства.