Свобода прикметника

Іноді ЗМІ потрібно доводити, що озвучено факт, а не думку

Слово «ультраправий» — не найрізкіший прикметник, якщо судити з позиції українських служб новин. Але, вимовлене в європейському інформаційному просторі, воно призвело до судового спору, який довелося вирішувати у Страсбурзі.

«Список Дьйoндьйoші»

У листопаді 2012 року у виступі на пленарному засіданні член парламенту від партії «Йоббік» («За кращу Угорщину») Мартон Дьйoндьйoші заявив, що «настав час... оцінити, скільки людей єврейського походження, особливо членів парламенту й уряду, становить загрозу для національної безпеки». Пізніше він пояснив, що мав на увазі осіб із другим громадянством Ізраїлю.

Такі вислови викликали обурення в суспільстві. У Будапешті пройшла багатотисячна акція протесту. Виступаючи перед демонстрантами, голова правлячої партії ФІДЕС Антал Роган нагадав, що геноцид у XX ст. завжди починався зі складання подібних списків.

Озвучуючи новину про підготовку демонстрації, диктор телеканалу ATV сказав: «У неділю має відбутися безпрецедентний альянс проти упереджених висловлювань ультраправих парламентарів».

Прес-служба партії «Йоббік» негайно звернулася до регулятора зі скаргою на порушення закону про ЗМІ. На її думку, вираз «ультраправий парламентар» виходить за рамки фактичного твердження та є оціночним судженням. Річ у тім, що закон забороняє озвучування диктором будь-якої думки, аби громадськість отримувала об’єктивну інформацію. Нацрада погодилася, що мало місце порушення закону.

Телекомпанія подала апеляцію, стверджуючи, що прикметник «ультраправий» широко використовувався стосовно партії «Йоббік», що він має наукову основу й відображає позицію цієї партії в парламенті. Більше того, іноді використовується на сайті самої партії. Проте рада зі ЗМІ, діючи як друга інстанція, залишила в силі попереднє рішення.

Адміністративний суд м.Будапешта повернув справу на перегляд, зазначивши, що термін «праві» використовується не тільки стосовно екстремістських, шовіністичних рухів (наприклад прихильників фашистської або націонал-соціалістичної ідеології), а й щодо правих партій з більш м’якою позицією. І якщо сторона, чий установчий документ визнає свою радикальну праву ідеологію, згадується в новинах як «ультраправа», це не означає, що її пов’язують із екстремістськими чи шовіністичними ідеями.

Однак Вищий суд Угорщини (Курія) скасував це рішення, підтримавши думку ради зі ЗМІ. Крім того, він зобов’язав ATV заплатити 91 тис. форинтів (близько €300) судових витрат і відшкодувати відповідачу 80 тис. форинтів (€260) за правову допомогу в судах.

Конституційний суд, куди дійшов цей лінгвістичний спір, аби пояснити різницю між констатацією фактів і думкою, постановив, що прикметник може бути розцінений як твердження, якщо він сприйнятий поза всяким сумнівом у суспільстві. А термін «ультраправий» КС визнав спірним і таким, що не має точного визначення ні в політичних науках, ні в розмовній мові. Отже, він є суб’єктивною думкою.

Неупереджене тлумачення

Телекомпанія не змирилася з таким посяганням на свободу слова й дійшла до Європейського суду з прав людини. У рішенні від 30.04.2020 у справі «ATV Zrt v. Hungary» Суд зазначив, що політичні партії часто визначаються прикметниками (партія зелених, консервативна партія і т.д.), які ґрунтуються на їх політичних цілях і програмах та не є оціночним судженням, здатними викликати в аудиторії деяку упередженість.

Також ЄСПЛ урахував, що оспорюваний термін був використаний у зв’язку з демонстрацією, викликаною антисемітським коментарем. За таких обставин Євросуд погодився з думкою заявника, що термін «ультраправий» стосується не оцінки поведінки з точки зору моралі або особистих почуттів промовця, а позиції партії в політичному спектрі в цілому й парламенті зокрема.

Суди Угорщини не врахували цього. Більше того, КС постановив, що положення закону про ЗМІ не роблять винятків для думки, навіть якщо вона має фактичну основу. Таким чином, КС побічно визнав необґрунтованим будь-який захист із боку телекомпанії в частині достовірності й фактичної точності використаного терміна.

Узявши до уваги різні підходи судів до розмежування фактів і думок у контексті вимог закону про ЗМІ, у Страсбурзі визнали: заявник не міг передбачити, що спірний термін буде розцінений як думка. Також телекомпанія не сподівалася, що заборона на його використання в новинній програмі необхідна для захисту неупередженості повідомлень.

Тому ЄСПЛ констатував, що мало місце «невідповідне втручання в право на свободу вираження поглядів», яке не можна визнати «необхідним у демократичному суспільстві» у значенні §2 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не прийняв Суд і аргументу про поблажливість до ATV. Тепер уже уряд Угорщини зобов’язаний компенсувати телекомпанії €6500 судових витрат.

До речі, це рішення прийнято напередодні Всесвітнього дня свободи слова, який відзначався 3 травня. Воно показує, наскільки жорсткі межі для свободи слова можуть установлюватися в європейській державі. Напевне, українським службам новин в їх нинішньому стані було б важко дотримуватися такого регулювання. Адже часто сам сенс наших новин полягає не в іменниках, а в прикметниках. Навіть якщо вони не ґрунтуються на жодних фактах, окрім думки диктора.