Усунувши низку старих схем щодо «замовної» неплатоспроможності, автори КзПБ запровадили нові
Кодекс з процедур банкрутства не є межею досконалості, він — результат політичного компромісу, зазначили його розробники. Тепер питання в тому, чи зможе кодекс покращити економічну ситуацію в державі з огляду на наявні недоліки.
Трибуна без червоної доріжки
Незважаючи на тривалу підготовку та очікування набрання чинності КзПБ, не всі виявилися до цього готові. Адже з’ясувалося, що є низка питань, над вирішенням яких доведеться працювати всім сторонам банкрутства. Задля конструктивної бесіди в дружньому колі судді разом з арбітражними керуючими та представниками банківської спільноти зібралися у приміщенні Господарського суду м.Києва.
Відкрив захід голова Касаційного господарського суду Богдан Львов. Він налаштував присутніх на продуктивну роботу, пожартувавши, що можна обговорювати все, що не заборонено чинним законодавством. На його думку, банкрутство є одним із найважливіших правових інститутів, які завжди будуть цінуватися та чинити вплив на суспільство. Адже, коли економіка перебуває в стагнації, банкрутство створює умови для її очищення. Коли ж вона постійно розвивається, банкрутство дозволяє позбутися зайвого баласту. Тож суддям, котрі слухають справи з банкрутства, не варто применшувати можливості, які створюють для економічного зростання.
У свою чергу голова Господарського суду м.Києва Валерій Князьков підтримав колегу та наголосив на важливості згаданих справ. Адже навіть у рейтингу Doing Business є окремий індикатор, що досліджує стан неплатоспроможності в державі. Саме законодавство, яке стосується банкрутства, забезпечує стабільність системи виконання договорів та можливість для інвесторів повернути свої кошти. «За таких умов будь-який негатив довкола банкрутства стає нашою спільною проблемою», — зазначив В.Князьков.
Ідеологія змін
Незважаючи на те що КзПБ тільки-но набрав чинності, до нього вже встигли внести зміни. Тож суддям поки що не зрозуміло, якої саме мети намагається досягти законодавець — покращити чи викривити його суть. Адже проблем і без того вистачає.
«Головною метою започаткованої реформи було створення цілком нових правил гри у конкурсному процесі», — зазначив юридичний радник Центру комерційного права Ігор Николаєв. Адже, на його думку, попередня редакція закону не мала того ефекту, якого від неї сподівалися. А саме — схеми щодо виведення майна не були змінені, тож було прийнято рішення про реформу всього інституту банкрутства.
Однією з головних проблем у банкрутстві була тривалість його процедур. Зокрема, з огляду на час, який потрібен кредитору для того, щоб довести безспірність своїх вимог. Тож, доки кредитори проходили «кола пекла», отримуючи судове рішення та очікуючи виконавчого провадження, боржник за цей час мав змогу вивести всі активи з підприємства та добре підготуватися до претензій.
Позбутися цієї схеми намагалися шляхом скасування умов щодо входження в процедуру банкрутства. Натомість отримали величезні ризики. Адже відтепер ні судді, ні сторони в банкрутстві не знають, які вимоги вважати безспірними. Тому навіть пропонують повернутися до обов’язковості судового рішення як доказу безспірності. Відповідний проект закону вже було направлено до парламенту, проте єдності щодо цього питання серед правників немає.
Наступною схемою, яка активно використовувалася в банкрутстві, було зупинення провадження в одному суді з підстав, що аналогічна справа вже слухається в іншому. Задля її викоренення всі справи за участю боржника, за новим КзПБ, «збираються» в одне провадження.
Проте нині відсутній механізм передання справ з одного суду до іншого. Крім того, нагальним є питання: чи всі справи повинен слухати той самий суддя, який слухає справу про банкрутство, чи до цього процесу також можуть залучатися й інші? Адже після набрання чинності КзПБ деякі судді фактично завалені справами. Тож замість того, щоб прискорити процес, його можуть розтягнути на роки.
Головна проблема
«КзПБ не вистачає ще однієї книги, процесуальної», — наголосив суддя-спікер Касаційного господарського суду Сергій Жуков. На його думку, найбільшою проблемою стала відсутність регуляції перехідного періоду та процесуальних питань.
Так, «Перехідними положеннями» кодексу не врегульована більшість практичних суддівських дій. Наприклад, що робити зі справами про банкрутство ФОП, які були розпочаті за дії попереднього закону? Виходячи із формальної логіки, такі справи повинні бути закриті. Проте чи буде досягнута законна та легальна мета?
Так само жодних підказок щодо того, яке рішення повинен приймати суддя, якщо боржник заперечує проти наявності боргу. Чи повинен він відкривати провадження? Думки наразі розходяться.
«Тотальна дерегуляція хоч і дала величезну кількість можливостей, проте створила неочікувані сюрпризи. Адже за відсутності правил учасники банкрутства невдовзі можуть побачити ухвали на 500 сторінок», — зауважив С.Жуков.
Він приділив увагу основним чотирьом проблемам — відкриттю провадження, розгляду справ за участю боржника, реалізації права на касаційне оскарження та визнання недійсними правочинів у справі про банкрутство. Кожне із цих нововведень мало скасувати сталі схеми, які так полюбляли боржники. Водночас треба віддати шану українським правникам, які з будь-якої ситуації можуть знайти неперевершенно-неочікуваний вихід.
Унормувати «правила гри» може Верховний Суд, якщо дістане право надавати роз’яснення щодо певних процесуальних та матеріальних питань. Водночас про це можна лише мріяти.
Пошуки прогалин
Доки судді бідкаються щодо процесуальних проблем, правники активно напрацьовують нові схеми. Звісно, вони не будуть застосовані вже наступного дня, тож є трохи часу, доки підприємства будуть відповідально ставитися до своїх боргів.
Однією з цікавих схем, які вже обговорюються в професійному середовищі, є активне використання банкрутства фізичних осіб з метою уникнення відповідальності за взяті на себе зобов’язання за договорами поруки. Зважаючи на те, що процедура банкрутства для фізичних осіб є вкрай зарегульованою, пересічним громадянам не вистачатиме на неї ні нервів, ні коштів.
Проте радник ADER HABER Олександр Удовиченко передбачає поступове зростання «замовних» банкрутств. Так, зважаючи на те, що процес збирання доказів та подання декларацій є доволі складним, завжди є можливість припуститися прикрої помилки. Водночас коли, намагаючись повернути борги, кредитори звернуться і до поручителя, то можуть отримати два банкрутства.
На думку О.Удовиченка, банкрутство підприємства проходитиме більш інтенсивно, ніж процес установлення неплатоспроможності фізичної особи. За таких умов кредитор спочатку нічого не отримає від боржника, а потім не зможе задовольнити свої вимоги і за договорами поруки. Адже у найбільш відповідальний момент з’ясується, що поручитель надав до суду неправдиві або неточні відомості. Це дасть змогу майже безперешкодно вийти з процедури неплатоспроможності, не повертаючи жодної копійки.
Безперечно, КзПБ містить низку креативних ідей, які спочатку стабілізують економіку. Адже, доки правники не випробують нові схеми захисту майна своїх клієнтів, особливого пожвавлення на ринку не буде. Тож можна сподіватися на те, що підприємці прийматимуть рішення з більшою обережністю. На думку суддів, солідарна та субсидіарна відповідальність повинні цьому посприяти.
Водночас, доки судді обговорюють вирішення процесуальних питань та переваги нового кодексу, на іншому заході адвокати розглянули питання, як власникам убезпечитися від настання негативних наслідків, передбачених у КзПБ.
Тож, чи відбудеться рестарт економіки внаслідок запровадження нових правових механізмів, — питання риторичне. Адже виконання договорів, так само як честь, гідність і ділова репутація, жодним чином не входить до кола тих питань, на які можуть вплинути судді. В умовах змагального процесу виграє той, хто був наполегливішим та креативнішим.
Судді впевнені, що запровадження нових правил банкрутства наближає Україну до економічно розвинених держав світу.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!