У КС усунули з посади Голову суду під надуманим приводом і обрали нового на 4 місяці
У КС стався справжній заколот. 12 членів цього органу наважилися позбавити статусу судді КС свого Голову — Станіслава Шевчука. Про такий варіант розвитку подій говорили ще до президентських виборів, але обраний механізм є безпрецедентним не лише в історії України.
Змова дванадцяти
Власне інформацію про змову, що зріє в єдиному органі конституційної юрисдикції, поширили ЗМІ ще два місяці тому. Тоді три судді КС — Микола Мельник, Сергій Сас та Ігор Сліденко — звинуватили С.Шевчука у політизації Суду й зажадали його відставки. В інтерв’ю сайту Страна.юа Голова КС пояснив «лист» колег «бажанням цієї групи чинити тиск на мене і решту суддів, не давати мені змоги повноцінно виконувати свої обов’язки, зокрема щодо реформування секретаріату. Це класичний спосіб політичної боротьби».
У цьому ж інтерв’ю він не виключив версії, що ці спроби можуть бути пов’язані з намаганнями зірвати інавгурацію новообраного Президента. Адже за Конституцією цю процедуру повинен провести саме Голова КС. І далі наголосив: «я ніколи не приведу до присяги Президента, якщо вибори будуть сфальсифіковані».
Опозиція в КС зачепилася за останні слова і знову стала вимагати відставки С.Шевчука. Спочатку усунення Голови запланували на 25 квітня, але під тиском громадської думки таке засідання перенесли на 14 травня.
Однак С.Шевчук добровільно залишати посаду не збирався. І, за наявною інформацією, перше голосування провалилося: не вистачило двох голосів. Але далі відступати було нікуди й ближче до вечора з’явилася інформація, що заколот удався: 12 суддів позбавили С.Шевчука статусу судді, а з ним і посади Голови КС (постанову можна переглянути за посиланням). Для цього скористалися нормами ст.21 закону «Про Конституційний Суд України», які дозволяють звільнити суддю КС, але — за певних умов.
Усунутий очільник назвав це рішення незаконним і має намір оскаржити його у суді. Втім подібний демарш відкрив «скриню Пандори», поставивши під загрозу як незалежність конституційного органу, так і легітимність майбутнього Президента.
Не виключено, що в цьому і полягав основний план Банкової і що саме цих подій у КС очікувала пропрезидентська більшість у парламенті, відмовившись у цей день розглядати постанови про призначення дати інавгурації.
Хто стоїть за лаштунками інтриг?
На думку експертів, зокрема, екс-першого заступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова, за інтригами в цьому органі стоїть поки ще чинний Президент Петро Порошенко, екс-заступник глави АП Олексій Філатов і заступник Голови КС Олександр Тупицький, що примкнув до них. «Саме О.Тупицький зібрав голоси і реалізував для адміністрації П.Порошенка скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Він був рушійною силою і комунікатором, через який Банкова організувала прийняття цього рішення», — зазначив А.Портнов.
Крім усього іншого, політик пов'язує дії О.Тупицького з тим, що він призначений до КС ще указом Президента Віктора Януковича «і провисів усі 5 років на гачку у П.Порошенка, його прокуратури і Служби безпеки». «Тому, не потрібно шукати теорію змови. Все дуже просто — переорієнтовані на П.Порошенка судді, які формально все ще виглядають як люди В.Януковича, хочуть взяти під свій контроль КС», — резюмував А.Портнов.
Власне самого О.Тупицького важко назвати самостійним гравцем з амбіціями лідера. Справжній злет його кар’єри стався у 2010 році: він «стрибає» угору і вбік одночасно — переводиться до апеляційної інстанції, але вже господарської юрисдикції. За словами його колег, не без протекції Віктора Татькова, який щойно перебрався до Вищого господарського суду й очолив його. Напевне О.Тупицький мав посісти крісло очільника Донецького апеляційного господарського суду, яке звільнив В.Татьков. Але щось пішло не так...
Тоді вже за 2 місяці О.Тупицького посилають на протилежний кінець країни — до Львова. Він стає суддею а згодом Вища рада юстиції довіряє йому і посаду голови ЛАГС. Однак довго він не затримався і на цьому місці: відданість головному «господарнику» знадобилася в Дніпропетровську, де до цього рік керував ще один представник Донецька Ігор Темкіжев. Але той зазбирався до Вищого адміністративного суду, який очолив наприкінці 2011-го.
Взагалі, то були часи, коли в юридичних (і не тільки) колах жартували, що найкращою рекомендацією для зайняття керівної посади є місце народження чи роботи на Донбасі. Почасти дійсно виглядало таким чином, що земляки тягнули один одного на гору. То ж не дивно, що тільки-но у 2013 році звільнилося місце у Конституційному Суді, як його зайняв О.Тупицький, зробивши стрибок з невідомості на юридичний олімп менш ніж за 3 роки. Хоча навіть кандидатську захищав не за юридичною спеціальністю, а як фахівець з державного управління.
Прикметно, що призначення до КС від В.Януковича О.Тупицький отримав саме 14 травня 2013 року.
«Пиррова» перемога
Втім, скористатися цією «пирровою перемогою» О.Тупицький наразі не наважився: на посаду Голови КС обрали корінну доннечанку — Наталю Шапталу. Вона одягла суддівську мантію у 1996-му, в Ленінському райсуді м.Донецька (центрального району міста). Потім було переведення до апеляційної інстанції, а у 2006-му Н.Шаптала також змінює спеціалізацію і переходить до Донецького апеляційного адміністративного суду, де згодом стає заступником голови.
Вочевидь її кандидатура стала компромісною для «заколотників». До КС вона обрана у вересні 2010 року, за суддівською квотою. Тож навіть потрапила до «чорного списку» парламенту за справу «про узурпацію влади В.Януковичем». Натомість за 4 місяці строк її повноважень автоматично закінчиться, і місце Голови КС знову стане вакантним. Тоді лідери перевороту спробують у більш спокійній обстановці поділити керівні посади в Суді.
Урешті-решт, якщо цей випадок не отримає належної правової оцінки, це означатиме, що у будь-який час 12 суддів КС можуть поквитатися з колегами, які не підтримують їхньої позиції. При цьому не переймаючись ані формальним доведенням фактів як обов’язкової підстави для звільнення, ані дотриманням вимог Конституції. Адже у випадку з С.Шевчуком не було навіть оприлюднено висновку постійної комісії Суду з питань регламенту та етики про вчинення ним якогось дисциплінарного проступку. А це за законом є головною умовою призначення спеціального засідання для розгляду питання про звільнення судді КС. Не знайдеться на сайті КС й анонсу про скликання такого засідання.
Отже, замість «плану А», що полягав у відсутності повноцінного Голови КС на інавгурації, задіяний «план Б». І тепер уже Володимиру Зеленському доведеться вирішувати, чи отримувати президентську булаву з рук очільниці КС, легітимність обрання якої — під великим знаком питання.
СТАНІСЛАВ ШЕВЧУК, Голова Конституційного Суду України у 2018-2019 рр.:
— Сьогодні відбувся антиконституційний переворот у КС і захоплення державної влади з боку осіб, які займають посади суддів КС. Судді єдиного органу конституційної юрисдикції, які присягали народу України, самі вчинили тяжкий злочин, пов’язаний з поваленням конституційного ладу. Переворот відбувся поспіхом, із грубими та кричущими порушеннями Конституції, закону «Про Конституційний Суд України», регламенту КС.
Безумовно, що за цим злочином стоїть П.Порошенко, який докладає усіх зусиль для утримання влади шляхом збереження контролю над головними державними установами. Я не збираюся здаватися і завтра же звернуся до суду та правоохоронних органів.
Матеріали за темою
КС з’ясовує, що слід вважати «могилою»
27.09.2024
РАУ заявила про тиск НАЗК на суддів КС
12.06.2024
За оскарження ухвали суду щодо бездіяльності виконавця судовий збір не повинен сплачуватися — КС
14.05.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!