Луценко — один із негативних наслідків реформування прокуратури, — вчений-юрист

Аналізуючи діяльність Юрія Луценка, бачу, що там, де він, там завжди багато галасу, а в підсумку — пшик! У цьому й полягає його суть як політика та державного діяча. Упевнений, що феномен Ю.Луценка та його діяльність буде предметом дослідження багатьох фахівців, і не тільки юристів.

Таку оцінку діяльності Генерального прокурора в інтерв’ю виданню «Закон і Бізнес» дав д.ю.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету КНУ ім. Т.Шевченка, член науково-консультативних рад Верховного та Конституційного судів Микола Погорецький.

«В правовій державі, якою себе проголосила Україна, прокуратура посідає головне місце в системі органів публічного (державного) обвинувачення, а Генпрокурор є найвищою, найавторитетнішою посадовою особою органів держобвинувачення, тому він і наділений широкими процесуальними правами в кримінальному процесі», - зауважив учений.

На його думку, Генпрокурор повинен бути юридичним і моральним авторитетом не лише для органів держобвинувачення, а й для суддів, адвокатів, науковців, а також громадськості. «Його авторитет має ґрунтуватися на високій підготовці, значному досвіді, вагомих і загальновизнаних результатах, високій моральності, правовій культурі та правосвідомості», - підкреслив М.Погорецький.

«Тому для мене як юриста особа нинішнього Генпрокурора — один із найяскравіших негативних наслідків реформування прокуратури, якому дивується не тільки наша правова спільнота, а й увесь цивілізований світ, - переконаний він. - Через призму особи нинішнього Генпрокурора та його діяльності ми судимо про реформи й реформаторів та робимо висновок, що змін на краще в прокуратурі не відбулося».

З повним текстом інтерв’ю Миколи Погорецького можна ознайомитися за посиланням.

Закон і Бізнес