Права батьків щодо дитини є похідними від прав дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, перш за все повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об’єктивних обставин спору, а тільки потім — права батьків. Про це йдеться в постанові Верховного Суду від 24.04.2019.
У листопаді 2017 р. орган опіки та піклування районної державноъ адміністрації звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав матері-одиначки. Зазначено, що сім’я опинилась у складних обставинах, намагаючись упоратися з якими жінка перестала дбати про малечу.
Перша інстанція відмовила в задоволенні вимог, пославшись на те, що заявник не надав доказів свідомого ухиляння жінки від виховання дітей. Апеляційний суд залишив вердикт без змін.
Обидва рішення оскаржено в касаційному порядку.
ВС зазначив (постанова №300/908/17), що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для здобуття нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!