Про думку обвинуваченого

Суд не може одночасно засудити особу, звільнити її від відбування покарання та закрити кримінальне провадження щодо неї. На цьому Верховний Суд наголосив у постанові від 9.04.2019.

Генерального директора державного підприємства обвинувачували в службовому підробленні. Він уклав договір на реконструкцію неіснуючої трансформаторної станції, а згодом підписав акт приймання-передачі виконаних робіт.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційною інстанцією, директор був засуджений до обмеження волі на 1 рік і звільнений від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.

Зазначені вердикти засуджений оскаржив до касаційного суду. Він наголошував, що суди не з’ясували його думки з приводу закриття провадження з нереабілітуючих обставин, та просив призначити новий розгляд справи.

Частково задовольняючи скаргу, у постанові №266/4269/17 ВС зазначив таке. Місцевий суд визнав обвинуваченого винним у скоєнні злочину, призначив йому покарання й на підставі стст.49, 74 КК звільнив від його відбування у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності. Водночас, не вказавши на правову підставу, закрив провадження. Таким чином, у вироку суд прийняв взаємовиключні рішення, що залишила поза увагою апеляційна інстанція.