Жодна особа начебто не повинна доводити свою невинуватість. Але віднедавна з цієї аксіоми є й винятки, коли обвинувачений має пояснювати джерела походження статків, аби не потрапити за грати за незаконне збагачення.
З огляду на те, що такі вимоги випливають зі ст.368-2 Кримінального кодексу, група народних депутатів попросила Конституційний Суд проаналізувати їхню відповідність приписам Основного Закону. На думку авторів подання, таке нововведення суперечить десятку статей Конституції: від принципу верховенства права до презумпції невинуватості.
Адже зі змісту цієї статі виходить, що особа, яку підозрюють у незаконному збагаченні, повинна доводити свою невинуватість та надавати докази походження коштів та майна. Натомість, для сторони обвинувачення достатньо припущень, аби стверджувати зворотне. Але і це не допомагає: із 353 зареєстрованих проваджень станом на травень цього року до суду передано тільки 10.
Наразі КС уже заслухав обставини справи та перейшов у закриту частину засідання для прийняття рішення. Тепер він має доктринально вирішити, чи виправдовує боротьба із корупцією відступлення від конституційних прав людини.
Прикметно, що тиждень тому в парламенті був зареєстрований проект (№8517), який передбачає уточнити кваліфікуючі ознаки для ст.368-2 КК, а також передбачити, що лише рішення Національного агентства з питань запобігання корупції може бути «джерелом обставин, що може свідчити про вчинення особою відповідного кримінального правопорушення».
Матеріали за темою
Очільник КСУ задекларував храм
12.02.2024
НАЗК склало адмінпротокол на очільника КСУ
16.11.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!