Екзаменаційна ревізія

Аудитори готуються змінити правила допуску до професії для боротьби з корупційними ризиками

В Аудиторській палаті дискутують щодо запровадження нових правил проведення іспиту для майбутніх аудиторів. Окремі члени об’єднання переконані, що зосередження в них великої влади може призвести до корупційних ризиків. Проте інші бояться «зламати» наявний механізм та спровокувати збільшення витрат на екзамени.

Єдність повноважень

Чинний закон «Про аудиторську діяльність» у загальних рисах окреслює, яким чином має відбуватись відбір майбутніх аудиторів. Зокрема, встановлено, що сертифікація, тобто визначення кваліфікаційної придатності для заняття такою діяльністю, проводиться Аудиторською палатою.

Крім цього, передбачено, що наявність необхідних знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту за програмою, яку затверджує АПУ. Єдиний виняток — порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть перевірку банків. Він затверджується за погодженням з Нацбанком. Всіма іншими організаційними моментами сертифікації опікується палата, а якщо точніше — комісія із сертифікації та освіти аудиторів.

Як пояснили в об’єднанні, підготовка до сертифікації відбувається в кілька етапів. Спочатку готуються питання для іспиту. Потім проводять 2 екзамени: перший — у формі тестів, а другий — із практичними завданнями. І, нарешті, якщо кандидат в аудитори незадоволений своєю оцінкою, він може звернутись до апеляційної комісії.

Те, як можна вдосконалити процес, експерти обговорили під час круглого столу. За словами голови АПУ Олексія Гачківського, надто багато повноважень сконцентровано в одних руках. Саме згадана комісія обирає експертів, які формують питання, а також тих, хто перевіряє результати. Крім цього, на обох етапах екзаменту комісія формує адміністративну групу (яка займається організацією), а також групу з перевірки результатів іспиту. Вона ж визначає, хто займатиметься розглядом апеляційних скарг.

На переконання О.Гачківського, зосередження всіх повноважень в одних руках може призвести до виникнення ризиків. А тому, зауважив він, краще передбачити, що за різні етапи відповідатимуть різні особи.

У свою чергу голова комісії із сертифікації та освіти аудиторів Олександр Бойко висловився щодо необхідності такої концентрації повноважень. «Аудиторська палата засідає раз на місяць і рішення ухвалює повільно. Натомість процес сертифікації динамічний, визначено чіткі строки, впродовж яких слід учинити ті чи інші дії. Тому, якби всі повноваження належали безпосередньо АПУ, засідання необхідно було б проводити щотижня, але це нереально», — сказав він.

Разом з тим члени комісії також підготували свій варіант перерозподілу повноважень. Відповідно до нього осіб, які займатимуться адмініструванням другого етапу, а також перевірятимуть відповіді, обиратиме безпосередньо АПУ. Варто зауважити, що цей етап іспиту є ключовим, адже тестові завдання виконує більшість кандидатів у аудитори, а практичні — лише 30—40%.

Третя сторона

Є велика ймовірність, що на наступному засіданні АПУ такі зміни будуть ухвалені. Разом з тим О.Гачківський пропонує на цьому не зупинятись і повністю усунути палату від адміністрування другого етапу іспиту. На його думку, цією роботою могли б займатись юридичні особи, які спеціалізуються на проведенні різного роду екзаменів, тобто один із центрів незалежного оцінювання якості освіти. Таким чином, саме ця структура відповідатиме за збереження тестових запитань і гарантуватиме, що претенденти не побачать їх раніше часу. До того ж такі центри задіяні в процесі отримання аудиторами міжнародної кваліфікації CIA.

Разом з тим, як відзначив член АПУ Олександр Козуб, залучення юридичних осіб до організації іспитів неодмінно призведе до їх подорожчання. Отже, це може спричинити збільшення витрат на отримання допуску до сертифікації і, відповідно, зменшення кількості осіб, які зможуть узяти в ній участь. До того ж, за словами О.Козуба, вартість процедури сертифікації вже перевищує ту суму, яку сплачують кандидати, а тому дотується з інших джерел доходів АПУ.

У тому, що залучення до цього процесу сторонніх юридичних осіб наразі неможливе, переконаний і О.Бойко. Адже це питання вже виносилося на засідання АПУ, і представники державних органів, яким у палаті належить половина місць, від таких нововведень відмовились.

Глобальна реформа

Зміна процедури сертифікації відбувається на фоні більш глобальних перетворень у системі аудиту. Адже всі очікують ухвалення нового закону, який мав би наблизити організацію аудиторської діяльності до європейських стандартів.

Так, у парламенті зареєстровано законопроект «Про аудиторську діяльність» (№2534), яким передбачено, що «організаційне та методичне забезпечення сертифікації аудиторів здійснює навчально-методичний центр (навчальний заклад) з наукового і методичного забезпечення аудиту». Також окремо в документі встановлюється, що членам АПУ забороняється брати безпосередню участь у підготовці до сертифікації кандидатів, в тому числі здійснювати їх навчання та надавати консультативну допомогу.

Так само зміну правил сертифікації передбачає закон, над підготовкою якого працює експертна група. Можливо, він буде внесений від Кабміну вже за кілька місяців. Як зауважили експерти, документ схожий на зареєстрований у Раді, а відмінності в них не принципові.

В АПУ переконані, що один з актів буде ухвалено. Тому окремі члени палати вважають, що вносити «косметичні» зміни, коли на порозі глобальніші перетворення, недоречно.

Однак з такою позицією не згоден О.Гачківський. Адже проект №2534 було зареєстровано у Раді ще у 2015 р., і з того часу процес його ухвалення загальмував. А якщо альтернативний документ і буде ухвалено, то в кращому разі наприкінці року. А з огляду на те, як часто парламентарі відкладають проекти і затягують їх доопрацювання, цей прогноз може бути надто оптимістичним.

На переконання О.Гачківського, змінити процедуру сертифікації слід негайно, адже аудитори найближчим часом можуть стати значущими в нашій державі. Це відбуватиметься паралельно з підвищенням інвестиційної привабливості країни і виходом на ринок європейського капіталу. За таких умов українська аудиторська спільнота або продемонструє свою готовність до вдосконалення, або ж отримає лише крихти від майбутніх фінансових вливань.