Вердикти під копірку

Пленум ВС РФ заборонить «флеш-вироки» й накаже розбиратись із заявами про вибивання зізнань

Верховний суд РФ готує постанову про судовий вирок, яка замінить роз’яснення 20-річної давності. Новий документ, наприклад, заборонить «флеш-вироки». Також докладно розписано, що робити, якщо підсудний відмовився від показань, які дав під тиском слідства.

Пленум російського ВС відправив на доопрацювання постанову про судовий вирок, яка замінить документ 1996 року. Хоча в цілому суди правильно застосовують норми, назріла необхідність нових роз’яснень, заявив заступник керівника цієї установи, голова судової колегії в кримінальних справах Володимир Давидов. Він виділив кілька поширених проблем, типових для вироків «цифрового століття».

Одна з них — зайва деталізація вироків, переобтяжених повторами, особливо якщо йдеться про кількох підсудних. Інша — надмірне спрощення, побіжний виклад обставин справи без їх аналізу.

Тому ВС РФ у проекті послідовно нагадує судам про необхідність ураховувати презумпцію невинуватості, уникати непотрібних довгостей, ретельно мотивувати свої висновки, зокрема рішення зупинитися на особливо м’якому або, навпаки, суворому покаранні, а також посилатися тільки на ті докази, які були досліджені судом і знайшли відображення в протоколі засідання. Якщо рішення основане на оцінних поняттях (важкі наслідки, істотна шкода, корислива зацікавленість і т. д.), недостатньо просто послатися на ту чи іншу ознаку, потрібно навести в описовій частині вироку обставини, які підштовхнули суд до такого висновку.

Багато в чому вказівки пленуму мають гуманістичний характер. Проект окремо підкреслює необхідність мотивувати зміну обвинувачення в ході судового розгляду. Це забороняється, якщо нова стаття містить ознаки тяжчого злочину або суттєво відрізняється за фактичними обставинами від обвинувачення, а сама така зміна погіршує становище підсудного. Не допускаються формулювання, з яких можна зробити висновок про винність інших осіб. Якщо суд вирішує позбавити злочинця волі, хоча закон передбачає й інші види покарання, — це необхідно детально пояснити.

Частина роз’яснень присвячена співпраці суду та слідства, яка часто дуже тісна. Проект постанови спрямований проти «флеш-вироків», у яких копіюють без зміни цілі абзаци з обвинувального висновку. Це неприпустимо без урахування результатів судового розгляду.

Докази, отримані в результаті оперативно-розшукової діяльності, повинні бути закріплені: аудіо- і відеозаписи проглянуті та долучені до справи, речовини досліджені експертами й т.д. Якщо докази будуть визнані неприпустимими — не можна отримати ці ж дані в ході допиту працівників, які проводили ОРД, підкреслюється в проекті.

У разі явки з повинною суд повинен перевірити, чи повідомляли підсудному про право не свідчити проти самого себе, користуватися послугами адвоката й т.д. Цей пункт викликав запитання в прокуратури.

Показання не можна покласти в основу вироку, якщо підсудний стверджує, що дав їх під тиском слідства, й обвинуваченню не вдалося цього спростувати. Документ покладає на суд обов’язок з’ясувати, з яких причин підсудний відмовляється від раніше даних показань. Якщо той посилається на незаконні методи розслідування, то суд уживає заходів, але заява при цьому направляє керівникові слідчого органу для перевірки. Суд повинен оцінити її результати й відобразити свої висновки у вироку. При цьому прокурор або держобвинувач, за клопотанням якого можуть бути проведені спірні дії, повинні спростовувати твердження захисту.

Частина роз’яснень присвячена вирокам в особливому порядку, оскільки це нерідко викликає складності в судів, повідомив В.Давидов. Він звернув увагу на одне з роз’яснень. З нього випливає, що саме треба відобразити в такому вироку: обвинувачення обгрунтоване, підтверджується доказами в справі; підсудний розуміє, що йому ставлять на карб, і погодився з обвинуваченням у повному обсязі тощо.

Також суддям буде рекомендовано уникати докладних описів способів скоювання злочинів, пов’язаних з виготовленням наркотичних засобів або вибухових пристроїв і речовин, із замахом на статеву недоторканність і статеву свободу особи. Зрозуміло, в тій частині, яка не викликана необхідністю обгрунтування вироку.

Інша практична проблема часто виникає при застосуванні ч.5 ст.69 кримінального кодексу РФ (покарання за сукупністю злочинів). Найвища судова інстанція Росії хоче, щоб у резолютивній частині рішень зазначався строк відбутого покарання за першим вироком. Навіть якщо такий відбуто повністю, він зараховується в новий строк.

Проект стосується також питань цивільного позову. Заступник міністра юстиції Дмитро Аристов запропонував доповнити цей розділ положенням про «кинуті» арешти майна. Вони повинні скасовуватися, якщо в цьому заході вже немає потреби, а не зберігатися після набрання вироком законної сили, нагадав Д.Аристов. І якщо цивільний позов залишено без розгляду — суд повинен не забути вирішити долю майна, сказав заступник міністра. Але в цілому, повідомив він, його відомство проект постанови пленуму «Про судовий вирок» підтримує.