ВАСУ проаналізував практику у спорах з атестації поліцейських

Пленум Вищого адміністративного суду затвердив аналіз судової практики оскарження рішень атестаційних комісій органів Національної поліції України про звільнення працівників поліції у результаті атестації.

Відповідний документ затверджено постановою ВАСУ від 29 вересня 2016 року № 11, передає видання «Закон і Бізнес».

На підставі аналізу були зроблені наступні висновки:

- На відносини по атестації поліцейських поширюються положення статті 12 Закону україни «Про професійний розвиток працівників».

- Положення частини другої статті 57 Закону україни «Про Національну поліції» (далі - Закон) необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ній перелік підстав атестації поліцейських є вичерпним. В наказі керівника органу поліції про заходи з підготовки і проведення атестації має бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестації; необхідність і підстава атестації з кожного поліцейського, який включений в список поліцейських, які підлягають атестації.

- Аналіз положення пункту 28 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестації поліцейських показує, що рішення (висновок) атестаційної комісії про те, що поліцейський не відповідає займаній посаді і підлягає звільненню від служби в поліції через службову невідповідність, є безумовною підставою для звільнення такого поліцейського. З наведеного випливає, що рішення (висновок) атестаційної комісії впливає на права атестованого, тому може бути предметом оскарження в суді. Так само може бути предметом оскарження в суді наказ керівника органу поліції про звільнення поліцейського, оскільки такий наказ є формою виконання відповідного рішення (висновку) атестаційної комісії.

- За змістом частини першої статті 13 та частині першій статті 63 Закону поліцейський перебуває у службових відносинах з державою в особі центрального органу управління поліцією (територіального органу поліції), а тому належним відповідачем по позовних вимог про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії є відповідний орган поліції, керівник якого таку комісію створив.

- Затвердження персонального складу атестаційної комісії без погодження з Національною поліцією України, є порушенням підпункту 2 пункту 2 розділу II Інструкції, а отже, підставою для визнання такого складу атестаційної комісії неповноважним. Ця обставина служить однією з підстав для скасування наказу про звільнення зі служби.

- Відповідно до пункту 12 розділу VI Інструкції апеляційна атестаційна комісія приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії і приймає нове рішення. З наведеного положення випливає, що рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги не містить приписів і вказівок, виконання яких вимагає вчинення певних дій керівником органу поліції. Рішенням атестаційної комісії, обязывающеем керівника звільнити позивача зі служби, є саме висновок атестаційної комісії. Оскарження позивачем, і скасування судом рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги не призведе до захисту позивача від незаконного звільнення. Не потрібно пред'явлення позовної вимоги про скасування рішення апеляційної атестаційної комісії про відхилення скарги; наказ про звільнення зі служби в поліції може бути скасовано незалежно від того, залишається в силі дане рішення апеляційної атестаційної комісії.

- Відмова у відкритті провадження за позовом про оскарження рішення (висновку) атестаційної комісії на тій підставі, що таке рішення не впливає на права позивача, є порушенням права людини на доступ до суду, оскільки ґрунтується на помилковому розширювальному тлумаченні пункту 1 частини першої статті 157 КАС. Те, що оскаржуване рішення не зачіпає прав позивача, є підставою для відмови в задоволенні позову, проте не є підставою для відмови у відкритті провадження.

- Положення частини третьої статті 99 КАС про те, що строк звернення до суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у цій категорії справ необхідно тлумачити таким чином, що: - моментом початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправними дій по включенню особи в список поліцейських, які підлягають атестації, є дата ознайомлення такої особи з цим списком; - якщо поліцейський подав скаргу в апеляційну атестаційну комісію, то перебіг строку для звернення до суду необхідно відраховувати з дня, коли він був ознайомлений з рішенням апеляційної атестаційної комісії, прийнятим за результатами розгляду його скарги; - строк звернення до суду з позовом про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії у разі, якщо до звернення в суд була використана апеляційна процедура в апеляційній атестаційної комісії і при цьому атестований чоловік отримав за результатами тестування менше 60 балів, починає перебіг з моменту ознайомлення особи з рішенням (висновком) атестаційної комісії.

- Суд має право і зобов'язаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) атестаційної комісії. Необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню, слід вважати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, якщо: - відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, які в ув'язненні вважаються встановленими. Зокрема, не надано відомостей, одержаних під час співбесіди з поліцейським, і дані з відкритих джерел, на які атестаційна комісія посилається як на докази низького рівня мотивації поліцейського щодо подальшої роботи, низького професійного рівня/потенціалу поліцейського, незнання ним законодавчої бази; - висновок не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особистості, що знаходиться на відповідній посаді; - негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейського, його освітнього і кваліфікаційного рівня, надана атестаційною комісією, не узгоджується з доказами про позитивній оцінці цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неврахування таких доказів; - бали тесту менше мінімально необхідного рівня, або негативні результати тестування на поліграфі атестаційна комісія оцінювала без урахування інших доказів; - дані з мережі Інтернет за поліцейського були прийняті атестаційною комісією до уваги, незважаючи на те, що їх достовірність не встановлена і не підтверджена відповідними доказами і висновками компетентних органів.

- У справах про оскарження рішення (висновку) атестаційної комісії суд не має права приймати такий спосіб забезпечення позову, як заборона органу поліції видавати наказ про звільнення поліцейського, оскільки така заборона фактично на майбутнє і безпосередньо вирішує спір по суті.

- Суд має право самостійно оцінити, чи відповідає підзаконний нормативний акт, що регулює спірні відносини, закону, який також поширює свою дію на ці відносини. Відповідно суд по справах цієї категорії не зобов'язаний чекати, поки по іншій адміністративній справі буде вирішено питання про законність Інструкції.

Закон і Бізнес