Адмінсуди хочуть більше

ВАС запевняє, що юрисдикція готова до зростання навантаження й перерозподілу справ

Тенденцію до зменшення надходження матеріалів відзначають в адміністративних судах. За таких умов у Вищому адміністративному суді припускають навіть можливість перерозподілу справ. Водночас керівництво установи змушене визнати: навіть за теперішніх умов значна частина справ розглядається з порушенням строків, а розв’язати цю проблему може тільки Верховна Рада.

Конституційний аргумент

Підсумки роботи в минулому році підбили учасники пленуму ВАС під час засідання 5 лютого. Як відзначив очільник суду Олександр Нечитайло, до місцевих адміністративних судів (окружних адміністративних і місцевих загальних як адміністративних) загалом надійшло близько 254 тис. справ і матеріалів. Порівняно з 2014 р. цей показник суттєво скоротився. Зокрема, кількість звернень до окружних адмінсудів зменшилася на 8% і становила 177 тис. Значно знизився цей показник у місцевих загальних судах — на 37% (до 77 тис.). «Прикметно, що у 2008—2011 рр. така ж кількість справ і матеріалів надходила до окружних адміністративних судів, які здатні впоратися з таким навантаженням», — зауважив О.Нечитайло.

Для прикладу: в 2011 р. місцеві адмінсуди отримали 3,7 млн справ, позовних заяв, заяв, подань і клопотань. Навіть до апеляційних адмінсудів у 2011-му надійшло понад 1 млн справ. Такі надзвичайно високі показники пов’язувалися зі спорами щодо соціальних виплат.

Як відзначив О.Нечитайло, зменшення навантаження підтверджує позицію ВАС щодо необхідності законодавчих змін та передання всіх категорій адмінсправ саме до адмінсудів. Можливо, скорочення кількості справ стане одним з аргументів представників спеціалізації в боротьбі за конституційні перетворення.

Як повідомляв «ЗіБ», у ВАС підготували висновок до проекту конституційних змін. У ньому, зокрема, йдеться про необхідність виокремлення адміністративного судочинства в окрему систему. За таких обставин практична можливість самостійного розгляду всіх адмінсправ може стати одним із головних «козирів» на користь автономії.Точки росту

Не вражає й кількість справ і матеріалів, які надійшли минулого року до апеляційних судів. Їх було близько 91 тис. Це дозволило представникам апеляції «підтягнути хвости» й розглянути 105 тис. справ і матеріалів.

Так само і ВАС, отримавши 55 тис. касаційних скарг, розглянув 62 тис. Хоча загалом, з урахуванням залишків, у суді налічувалося майже 94 тис. справ. «Показник розгляду перевищив показник надходження, тобто кількість справ і матеріалів, що очікують вирішення, зменшилась», — позитивно оцінив тенденцію О.Нечитайло.

Якщо ж говорити про причини судових розглядів, то найчастіше до «адміністративників» зверталися громадяни для вирішення соціальних та податкових спорів. Також побільшало справ у сфері публічної фінансової політики. Тут свою роль відіграли спори, пов’язані із застосуванням закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, незважаючи на скорочення навантаження, погіршились показники оперативності розгляду скарг. Як визнав очільник ВАС, понад строки було розглянуто 16% справ. За його словами, основним чинником, який вплинув на це, є закінчення повноважень у третини суддів окружних адмінсудів. Ще 17 вересня до парламенту було внесено проекти постанов щодо обрання безстроково суддів, серед яких 120 «адміністративників», однак їх не розглянули. «Як наслідок, навантаження, яке перекладається на інших суддів, є надмірним, а це, знову ж таки, негативно впливає на оперативність та ефективність адміністративного правосуддя», — наголосив О.Нечитайло.

Матеріальна допомога

Крім підбиття підсумків, учасники пленуму ухвалили кілька постанов. Однією з найважливіших серед них можна назвати «Про Довідку щодо результатів вивчення та узагальнення практики застосування адмінсудами положень закону України «Про судоустрій і статус суддів» у спорах щодо визначення розміру заробітної плати працівників апарату судів».

Як зізнався секретар пленуму ВАС Михайло Смокович, коли він розпочинав працювати в адміністративній юстиції і розглядав спори, однією зі сторін в яких була держава, то намагався не зачепити її інтересів. Однак, відзначив він, із часом його погляди змінились, і тепер ключовим має бути захист громадянина від суб’єктів владних повноважень.

Водночас, коли мова йде про працівників апарату, відзначив секретар пленуму, чимало суддів дивляться на питання під іншим кутом. «Законом чітко визначаються права працівників апарату, а ми починаємо щось шукати, аби їх не реалізувати», — наголосив він.

Спори щодо розміру окладів працівників апарату виникли після ухвалення у жовтні 2014 р. закону «Про прокуратуру». «Прикінцевими положеннями» цього документа було внесено зміни до ч.1 ст.144 закону «Про судоустрій і статус суддів» та встановлено, що «розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30% посадового окладу судді місцевого суду». Посадові ж оклади працівників апарату наступних категорій установлювались з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам до попередньої категорії.

Ці ж положення передбачали, що Кабмін у двомісячний строк має внести на розгляд парламенту пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із новаціями. Зокрема, мав бути відкоригований і держбюджет. Водночас відповідні зміни так і не були внесені. «Виникає запитання: відсутність бюджетного фінансування звільняє державу від обов’язку виплачувати працівникам апарату судів посадові оклади у нових (підвищених) розмірах?» — ідеться в довідці.

Природно, що працівники апарату намагалися відстояти своє право в судах. Проте практика часто була не на їхньому боці. Так, у справі №820/1500/15 суд першої, а згодом і апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову помічника судді. Підтримав вердикт нижчих інстанцій і ВАС. У касаційній інстанції тоді вказали, що реалізація змін щодо розміру заробітної плати працівника апарату була можлива за умови розроблення Урядом необхідних актів та подання їх до Верховної Ради. Оскільки ж такі зміни не з’явились, а видатки бюджету не збільшено, то підстав уважати, що допущено порушення прав позивача, немає.

Однак такий підхід не враховує принципів верховенства права, законності та добросовісності в діяльності держави, йдеться у довідці. «З одного боку, змінами до закону «Про судоустрій і статус суддів» держава взяла на себе обов’язок виплачувати посадові оклади в підвищеному розмірі. А з другого — відповідні зміни до закону про держбюджет унесені не були. У результаті цього виникає правова невизначеність щодо обов’язку держави стосовно працівників апарату судів: у якому розмірі держава повинна виплачувати їм посадові оклади. Така невизначеність створює умови для свавілля з боку держави, що є несумісним з принципом верховенства права», — наголошується в документі.

Також у довідці зазначено, що зміни до закону про судоустрій були ухвалені після прийняття бюджету, а, за загальноприйнятим у праві прийомом щодо усунення колізій пріоритет має пізніше прийнятий закон. «Узявши на себе обов’язок із виплати посадових окладів у підвищених розмірах, але при цьому не внісши необхідних змін до закону про держбюджет, держава допустила недобросовісність. (…) Оскільки у відносинах щодо виконання цього обов’язку державу представляють органи, які уповноважені на нарахування та виплату заробітної плати, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави», — йдеться в ній.

На підставі цього зроблено висновок, що з 26 жовтня 2014 р. працівники апарату судів мали право на посадові оклади у розмірах, визначених «Прикінцевими положеннями» закону про прокуратуру. При цьому це право підлягає реалізації та захисту, незважаючи на те що бюджетом на 2014 р. ці потреби не було передбачено. Такий порядок нарахування окладу мав діяти до 8 вересня 2015 р., коли розмір оклада працівників апарату було визначено урядовою постановою.

Своєю постановою пленум ВАС рекомендував колегам застосовувати довідку під час ухвалення рішень. Таким чином, шанси працівників апарату на отримання передбачених виплат суттєво збільшаться, а органам влади, готуючи зміни до законодавства, доведеться ретельніше обмірковувати, чи готові вони їх виконувати.

P.S. Повний текст довідки читайте в наступному числі «ЗіБ».